«Донбас: територія голоду і відчаю» — Марочко про Голодомор на Донбасі

Татьяна Трощинская: Что было в этом году?

Василий Марочко: Це вже стало традицією, вшановувати жертв Голодомору. Цей день не став винятком, ми вшанували пам’ять жертв голодомору. Не став винятком і Донбас. Фактично це було розп’яття Донбасу на чорних дошках. Чим вирізняється Донбас, чорні дошки, як режим ізоляції, був застосований раніше. Режим чорних дошок застосовували на Донбасі в умовах першого голодомору. Три голодомори мабуть достатньо.

Ольга Веснянка: Сегодня мы говорим о жертвах голодомора 1932-1933 годов, Вы говорите, что были изолированы целые сёла . Можете ли сказать, о каких населенных пунктах Донецкой области идёт речь?

Василий Марочко: Наприклад, село Шапарське, ліквідоване впродовж 31-32 року значна частина шляхом розкуркулення

Ольга Веснянка: Голодомор не выбирал себе жертв по этническому происхождению. Что дальше было с этим селом?

Василий Марочко: Багато було депортованих. Села Донеччини починаючи з вересня 33 року в ці села з Ярославщини і Білорусі було завезено понад 2 тисячі дворів колгоспників. Їх перевезли до тих сіл, які або повністю вимерли, або були розкуркулені і депортовані до Сибіру.