Фігуранти «списку 47 справи Бабченка» про допити в СБУ і версії
«Список 47-ми». Чи є реальна загроза його фігурантам?
29 травня з’являється термінова новина – відомий російський журналіст і публіцист Аркадій Бабченко застрелений в Києві, куди він перебрався, побоюючись переслідувань в Росії. Вже на наступний день відбулося воскресіння – глава СБУ Василь Грицак на брифінгу сказав: «Бабченко в студію» – і Аркадій з’явився здивованій пресі.
Силовики пояснили – замах на Бабченка дійсно готувався, але вони йому запобігли, взяли все в свої руки, і провели блискучу спецоперацію – інсценували вбивство, в результаті затримали організатора – столичного бізнесмена Бориса Германа. За версією слідства, діяв Герман на замовлення іншого бізнесмена В’ячеслава Пивоварова, який працює в якомусь «приватному фонді Путіна», – це цитата самого підозрюваного Германа.
Генпрокурор Юрій Луценко заявляє, що завдяки успішній роботі, слідству вдалося роздобути список 30-ти потенційних жертв Кремля – мовляв, Бабченко теж був в цьому списку. Однак уже наступного дня той же Юрій Луценко каже, що список складається з 47-ми імен! Видання «Страна», керує, до речі, яким Ігор Гужва, на якого також є справи, публікує раптом фотографії якогось списку. Ми не будемо перераховувати всі 47 прізвищ, тому що деякі фігуранти проти цього, побоюються за свою безпеку. Але більшість – це українські і в минулому російські журналісти. Назвемо тих, хто оприлюднив сам цю інформацію – наприклад, Євген Кисельов і Матвій Ганопольский, Осман Пашаєв та Павло Казарін, і багато інших відомих журналістів. Чимало й не особливо відомих.
Сьогодні з’ясовується – в списку було 48 прізвищ. І 48-м там був син міністра внутрішніх справ Олександр Аваков.
Силовики стверджують – всі фігуранти списку попереджені про небезпеку, їм запропонували взяти державну охорону.
У нас в гостях люди, які є в цьому списку – журналісти Сергій Грішин та Олексій Братущак
Ірина Ромалійська: Що ви про всю цю історію думаєте?
Олексій Братущак: Нас хвилює, що ми робимо в цьому «списку 47-ми» і що з нами може трапитися через те, що ми знаходимося в цьому умовному списку.
Я намагався дізнатися, звідки цей список з’явився, і почув від різних людей різні варіанти відповідей. Один, наприклад, казав, що цей список зробили в Росії, скинули його в Україну з питанням, кого ви можете відпрацювати. Другий варіант був таким, що цей список зробили в Україні, скинули в Росію для того, щоб вони відповіли там, хто їм цікавий з цього списку. А ще один мені сказав, що це список людей, на яких ймовірно можуть замовити замах.
Ірина Ромалійська: Це джерела в правоохоронних органах?
Олексій Братущак: Да.
Ірина Ромалійська: Після зустрічі тих, хто фігурує в списку, з СБУ, вийшли Ганапольський та Кисельов, і на телеканалі «Прямий» зробили заяву, що ті докази, які їм надали Грицак з Луценком, їх переконали, що це дуже страшно все. Чи знаєте ви, кого ще переконали?
Сергій Грішин: Так, є такі люди. Є люди, яких переконали, а потім вони передумали. Ганапольський з Кисельовим все ж таки громадяни Російської Федерації, тому вони може більш налякані в принципі, хоча, Ганапольський спокійно їздить в Москву.
Ірина Ромалійська: Є ще така думка, що саме обговорення цього списку і проговорення, що люди в них є, – це вже небезпека.
Сергій Грішин: Я думаю, що навряд чи. Більше того, на зустрічі і Грицак, і Луценко казали, що про це треба говорити, ми показуємо нашим ворогам про те, що ми знаємо, що всі і курсі, і ця публічність, можливо, забезпечує певну безпеку.
Олексій Братущак: Я думаю, що навіть якщо цей список створений на колінках будь-де, все одно те, що він став в такій історії оприлюднений, це вже для всіх, хто входить в цей список, підвищило рівень небезпеки. Треба розуміти, що зараз кожен українець, де б він не жив, знаходиться під загрозою. В нас скоро вибори, Росія буде намагатися розхитувати ситуацію, і якісь чергові вбивства та теракти будуть плануватися. І те, що ми потрапили в цей список, несе небезпеку не лише зі сторони російської спецслужби, яка хоче показати, що в Україні не працюють правоохоронні органи та органи влади, з іншого боку знайдуться зацікавлені і в Україні певні групи, які так само захочуть показати, що чинний президент та вся його команда – повна фігня, і вони не можуть нічого зробити. І тому тут треба боятися не лише росіян чи їхніх кіллерів, а того, що хтось в Україні захоче когось з цього списку вбити чи покалічити.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.