facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Философия породила политику, науку и государство, — Сергей Дацюк

Начиная с 2002 года, третий четверг ноября — Всемирный день философии. Есть ли в Украине оригинальная философия? Мысли трех современных философов

Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Как это — быть философом в современном мире и в Украине. Говорим с тремя украинскими современными философами Сергеем Дацюком, Дмитрием Шевчуком и Владимиром Поповым.

Сергей Стуканов: Философия, возникшая в осевое время, изначально была неким рациональным осмыслением мира. Чем может философия сегодня обосновать свою необходимость?

Сергей Дацюк: В осевое время философия возникла не как рациональная попытка рассуждения, а как попытка поиска мудрости. Мудрость в этом смысле представляет более сложное понятие.

Философия никогда не нуждалась в оправдании для себя, тем более — не требовала признания у общества и государства.

Усилие мышления в ориентации на мудрость было предприятием досуга. Только тогда, когда есть возможность на удовлетворение первейших потребностей, возникает досуг, внутри которого можно поупражняться в мудрости. Сама ценность упражнения возникает только после первых попыток, она закрепляется как ценность. После закрепления она становится определенным образом и ценностью для посвященных. Досуг не нуждался в обосновании.

Наталия Соколенко: А влияние философов в политической и общественной жизни.

Сергей Дацюк: Влияние философии не является целью философии. Цель философии — стремление к мудрости, если функционально — построить такое представление о мире, которое было бы равновесным или мудрым. В этом и есть ее предназначение. Философия — это единственное занятие, которое содержит свои цели внутри себя.

Философия породила политику, науку, государство. Как породила, так может и уничтожить. Если философы придут к выводу о том, что это больше не нужно, смогут это представить в виде концепта, пройдет время, а концепт станет интересным — можно будет сказать, что философия как породила, так и убила эти феномены.

Сергей Стуканов: Философия в высшем образовании редуцируется до ознакомления с различными течениями философии прошлого?

Сергей Дацюк: Национальная философия в виде преподавания философии не имеет отношения к философии. Это философоведение. Оно важное, потому что оно удерживает традицию философии в смысле изучения философских знаний как таковых. Но философия не является знанием. Традиция существует для того, чтобы рано или поздно в каком-нибудь обществе появился живой философ, осмыслил существующий мир, попытался совладать с его проблемами и предложить новые концепты, трансцендентные выходы. Тем самым попытался в этой жизни решить стоящие перед миром проблемы в живой философии, продвинуть ее в неизведанное, но принципиально новое. И со временем снова стать предметом изучения философоведения.

Наталия Соколенко: Вы философовед или философ?

Сергей Дацюк: Я самоопределился как философ. Саморазличение философоведения и философии было введено мной под действием дискуссий в 90-е годы в России и Украине. Философовед — тот, кто изучает и знает философию прошлого. А философ — тот, кто творит теоретические концепты современности, придумывает новые слова, ходы мысли и новые мыслеформы, разрабатывает их, предъявляет основание и широкий спектр суждений, вопросов, проблем по этому поводу.

Сергей Стуканов: К разговору присоединяется доктор философских наук из Дон НУ имени Василя Стуса Владимир Попов. У нас в Украине есть свои оригинальные мыслители?

Владимир Попов: Я знаком с концептом Сергея Дацюка разделения философии и философоведения. И хочу с ним не согласиться. Если мы возьмем развитие философии в Германии с ХVІІІ века и заканчивая ХХ-м, академическая философия творила новую философию. Гегель философ или философовед? Он творил собственные концепты, читал лекции. Академическая философия также творит собственные концепты.

Даже если обратимся к современной украинской философии, положение которой в настоящее время не слишком процветающее, мы можем говорить, что академическая философия в Украине продолжает развитие и продолжает творить новые концепты.

Хотя уровень профессионализма весьма снизился в силу обстоятельств, связанных с тем, что в философию идет слишком много непрофессионалов. Но с моей точки зрения, мы можем говорить о том, что современная украинская философия есть. Хотя прорыва пока еще нет.

Сергей Стуканов: Мы можем говорить о существовании определенной украинской философии? И чем она тогда отличается от других национальных философий?

Владимир Попов: Философия многолика и многообразна. Если возьмем начало ХХ века, каждое приличное европейское государство считало необходимым обзавестись собственной национальной философией. Национальная идея как таковая обретает свою концептуализацию именно в философиях. Так было в начале ХХ века.

Что касается украинской философии, мы должны говорить о ней как о неких своеобразных концептах, которые возникают на основе языка: без української мови не може бути української філософії.

Зараз можемо казати саме про народження такої української філософії. Тут народжується певна система концептів. На базі переосмислення концептів, які існують взагалі у європейській філософії, народжується нова концептуальна база.

Сергей Стуканов: Якщо говорити про національну українську філософію, згадується фраза, що наша філософія подібна на філософію серця. Ви погоджуєтеся з цим?

Владимир Попов: Не зовсім. Таку характеристику українській філософії дає Чижевський. Він намагався переосмислити особливості української філософії через філософію серця.

На мій погляд, це не зовсім вірно. В Україні була своя академічна філософія — Гізель, інші представники Києво-Могилянської академії. Тут сказати важко. Філософія серця — мабуть, найбільш загальна характеристика. Важко сказати, наскільки вона відповідає дійсності.

Сергей Стуканов: Сергію, якою є ваша точка зору стосовно цього?

Сергей Дацюк: Спиноза шлифовал линзы, Френсис Бэкон был госслужащим и взяточником, А Гегель читал лекции в университете. Даже если философ читает лекции по собственной философии, в этот момент он философовед собственной философии.

Я не согласен с уважаемым коллегой, что философия развивает концепты. Развивают их философоведы, они интерпретируют, находят, продвигают. Философия создает принципиально новые концепты, она придумывает новые имена для новых сущностей. Она создает новые мыслительные установки.

Не существует немецкой национальной философии, как не существует и украинской национальной философии. Мы называем ее по происхождению, а не национальной. Философия рождается как философия мира. В этом смысле я не согласен с лингвоцентризмом философии.

 Да, ХХ век построен на магистральном пути, заданном Хайдеггером: «язык — дом бытия». Прежде всего на лингвоцентризме философии, отчасти — на аналитической. Но магистральный тренд — лингвоцентризм философии.

Есть три книги украинской философии мирового уровня: Потебня «Мышление и язык», Бердяев «Философия свободы» и Шестов «Афины и Иерусалим». Все остальное — либо философоведение, либо вещи, не имеющие высокого уровня.

Потебня утверждал, что философия занимается мышлением. И между мышлением и языком — разрыв. Сам наш украинский философ опровергает лингвоцентризм как таковой. Философия может быть написана любым языком, но рассматриваться она должна не языковое, национальное, политическое, а вещи, устремленные к мудрости. А мудрость не имеет национальности.

Сергей Стуканов: К разговору присоединяется Дмитрий Шевчук, доцент кафедры культурологии и философии, кандидат философских наук Острожской академии. Имеет ли философия свой определенный предмет?

Дмитрий Шевчук: Дискусія про предмет філософії починається від часів появи самої філософії. Визначеного предмета філософії як такого нема. Мені здається, про якусь національну філософію важко говорити. Коли говоримо про філософію в Україні, часто нас спихають, що є кордоцентрична традиція, визначальна для українського філософування.

Насправді, тоді ми відкидаємо багато цікавих ідей, які породжувалися в рамках інших традицій. Скажімо, кримськотатарську філософію, яка дала дуже цікаві ідеї, польську традицію, яка розвивалася у Львові, знаємо, що є Львівсько-Варшавська школа (аналітична філософія ХХ століття).

Кожна з цих філософій певною мірою уґрунтовується в свою культурну традицію, веде діалог з іншими традиціями. На основі цього через світосприйняття культури вибудовується те, як вона відчуває світ, яке місце займає людина в цій культурній системі. Мабуть, через сукупність цих проблем, елементів, формується те, що можна окреслити як предмет філософії.

Сергей Стуканов: Українська філософія є оригінальною? Чи здатні ми створювати свої концепти?

Дмитрий Шевчук: Звісно, ми багато інтерпретуємо і перекладаємо, коментуємо тексти, які поставали в напрямку трендових напрямків. Але це не означає, що ми від чогось відстаємо. Мені здається, дискусії, які точаться в Україні, аж ніяк не менші за смислами і значущістю від тих, які роблять наші польські чи американські колеги.

Сергей Стуканов: Що дає молодій людині знайомство з філософськими течіями минулого?

Дмитрий Шевчук: Коли я починаю читати першу лекцію з філософії, намагаюся пояснити, для чого потрібна філософія. Я пояснюю, що філософія не лише для обраних, вона для всіх. Кожен може отримати переваги. Філософія вчить критичного мислення.

Сергей Стуканов: Чи дочекаємось ми потужних філософів в Україні, які зможуть розвинути свої ідеї, що будуть визначальними?

Наталия Соколенко: І наскільки це залежить від самої держави?

Сергей Дацюк: Не дочекаємось, бо ми не чекаємо. Чекати — це читати сучасних філософів, вступати з ними у дискусії, ставити проблеми, сперечатися. В цьому сенсі дочекаються наші нащадки. Вони побачать сьогоднішніх філософів, які були.

Філософія — найскладніший з усіх видів діяльності.

У філософії є той, хто говорить незрозумілі речі, які ніхто не може перевірити — у цьому нема спеціалістів. Лише якщо ці речі стануть засновками, мислеформи і установки будуть сприйняті іншими вченими та інтелектуалами та збережуться, тоді ми ретроспективно поглянемо і скажемо, хто був філософом, а хто — ні.

Наталия Соколенко: У своєму блозі ви говорите, щоб бути філософом, потрібне хороше матеріальне забезпечення. Чи ви бачите бажання серед тих, хто декларує по 133 мільйони готівкою під подушкою, бажання і готовність фінансувати філософів?

Сергей Дацюк: Філософія — заняття на утриманні середніх статків. Крупі статки про філософію не думають. 

Поділитися

Може бути цікаво

УПЦ МП і Львівщина: чи дійсно в області більше немає жодної парафії цієї церкви

УПЦ МП і Львівщина: чи дійсно в області більше немає жодної парафії цієї церкви

Телемедицина і державна політика: як фонд «Карітас України» працює з інноваціями у лікуванні

Телемедицина і державна політика: як фонд «Карітас України» працює з інноваціями у лікуванні

Держава не вирішує проблеми ВПО, через які вони повертаються в окупацію — Андрющенко

Держава не вирішує проблеми ВПО, через які вони повертаються в окупацію — Андрющенко