Головне — зняти з вчителя бюрократичні тягарі, — Чернецька

Про фінську систему освіти говоримо з журналісткою інформаційної кампанії «Сильніші разом» Світланою Чернецькою.

Дмитро Тузов: Що вас найбільше вразило у фінській системі освіти?

Світлана Чернецька: В них відсутній наш культ оцінки і культ чиновника. В них практично немає особливих правил і вимог. Головне — щоб дітям було комфортно в школі. Вчителі поставлені в умови, коли в них є дуже потужна мотивація — не радянська, у вигляді того, що вам дадуть грамоту. Вчителям у Фінляндії забезпечують дуже високу, конкурентоспроможну зарплату. Звичайно, вимагають відповідно, але вчитель знає, заради чого він намагається працювати гідно.

Дмитро Тузов: Скільки отримує вчитель у Фінляндії?

Світлана Чернецька: Помічних вчителя отримує 2.5 тис. євро, а вчитель-предметник чи вчитель молодших класів отримує 5 тис. євро. Це рівень зарплати адвоката або кваліфікованого лікаря.

Дмитро Тузов: Чим нам може допомогти досвід Фінляндії?

Світлана Чернецька: Ми не обов’язково маємо говорити про фінансовий показник. У Фінляндії реформу починали не з учнів, не з школи, а з вчителя. Окрім високої зарплати вчителям там дали волю — в них немає методичних перевірок чи виховних планів. Є затверджені державою стандарти — приблизна програма. Далі все тримається на професіоналізмі вчителя.

Дмитро Тузов: Як тоді керувати системою освіти?

Світлана Чернецька: Є загальна затверджена програма, перелік предметів, які викладаються в кожному класі і загальний обсяг знань, що має бути затверджений. Чотири наскрізні теми, що пронизують навчання в школі — це становлення людини, комунікація зі ЗМІ, взаємодія з довкіллям та громадська активність.

Олексій Бурлаков: Як виглядає звичайний навчальний день дитини?

Світлана Чернецька: Дитина йде до школи пішки або їде на автобусі, якщо вона живе далі, ніж за 5 км. від закладу. Приходити в школу можна у чому завгодно. Школа відкривається автоматично — зайти раніше або вийти пізніше не можна. Дитина приходить у свій клас. В класі не більше 20 учнів, як правило — 10-15. Якщо в класі більше 20 учнів, там працює 2 педагоги одночасно. В класі є столи, дивани, килими на підлозі. Можна стояти, сидіти, лежати чи ходити по класу. Є мультимедійна дошка, екран, телевізор, комп’ютери і книжки. Дитина обирає, за допомогою чого їй зручніше вчитися.

Дмитро Тузов: Під час уроку непотрібно тягнути руку і проситися вийти?

Світлана Чернецька: Ні. Необов’язково також вставати, коли тебе питають. До 6 класу в школі немає окремих предметів. Вчитель може змішувати читання з природознавством, або релігію з літературою. Крім того, вчитель враховує особливості учнів. Комусь треба пояснити детальніше, комусь треба дати «наводку» і лишити на самоті. Кожному дають різні завдання і пояснюють по-різному.

Олексій Бурлаков: До 6 класу вчитель один?

Світлана Чернецька: Так.

Дмитро Тузов: В Україні денний розклад учня 7 класу — 7-8 уроків. Коли закінчуються уроки, потрібно сідати за домашні завдання. Чи правда, що у Європі не задають домашніх завдань?

Світлана Чернецька: До 6 класу діти ходять у молодшу школу. Домашніх завдань немає. До 6 класу в дітей 4 уроки на день. Крім того, до 3 класу там немає оцінювання. Дитину не критикують, не кажуть, що ти гірший. В 7-9 класі домашні завдання з’являються в достатньому обсязі, аби засвоїти матеріал.

В них немає контрольних робіт. Немає тестів чи екзаменів. Єдиний підсумковий іспит проводиться в 16 років — після 9-10 класу. У фінській школі дев’ятирічна освіта. В 10 клас можна піти, а можна не піти. В них є тенденція до того, аби залишати дитину на другий рік, якщо вона не засвоїла матеріал або не відходила на заняття. Це не соромно. Для них важливо підготувати дитину до життя.

Олексій Бурлаков: Чи культивується там повага один до одного?

Світлана Чернецька: У фінських школах дуже добре поставлена робота з дітьми з обмеженими можливостями, а також з емігрантами. Так, наприклад, емігранти вчаться в класі з фінами, а паралельно з ними працюють 3 перекладачі.

Дмитро Тузов: Ви сказали, що у Фінляндії дітей готують до життя. Що це означає?

Світлана Чернецька: Діти не вивчають логарифми і інтеграли, тому що це непотрібно. В них усі знання практичного характеру. Вони не просто читають книжку, їх вчать аналізувати текст. Вони не вчать зайву теорію. Вони вчать, як спілкуватись з людьми і як використовувати дані. Їх не змушують читати великі обсяги інформації. Вчителі просто показують, де шукати потрібну інформацію.

Багато хто критикує систему освіти фінів. Вони кажуть, що багаті фіни відправляють своїх дітей в Британію та Америку. Це природньо. Американська і британська системи освіти направлені на формування лідерів. Фіни формують рівність і загальний шматок середнього класу.

Дмитро Тузов: Для тих, хто хоче бути лідером, є місце в системі освіти Фінляндії?

Світлана Чернецька: Звичайно. В середній школі їх навчають всього, щоб йти далі в життя. Потім діти вступають у вищі навчальні заклади і розвивають свої таланти.

Дмитро Тузов: Що ми могли б запозичити з фінського досвіду?

Світлана Чернецька: Спершу потрібно дати свободу вчителю і познімати бюрократичні тягарі. Я думаю, що в нас є багато талановитих викладачів. Їм бракує свободи та технічних засобів.

Дмитро Тузов: Як вирішити питання з достойним фінансуванням для вчителів?

Світлана Чернецька: На перших порах без підтримки меценатів та міжнародних організацій нам ніяк не вирішити це питання.

Олексій Бурлаков: Згідно з реформами в українській системі освіти було відмінено зокрема використання червоної ручки. Чи це ті кроки, які наближають до нормальної системи освіти?

Світлана Чернецька: Це дуже маленькі кроки в правильному напрямку.

Дмитро Тузов: Що ви можете сказати з приводу дій Міністерства освіти та пані Гриневич?

Світлана Чернецька: Я можу сказати «no comments». Важливо, щоб ми не зависали на деталях і рухались далі.

Я знаю реалії сільської школи. Якщо це велика школи, вчителів там дійсно треба мотивувати. В маленьких школах уроки практично не проводяться, а якщо проводяться, то абияк. Я прихильниця того, що школи треба укрупнювати і фінансувати шкільні округи. Ідея з опорними школами є дуже правильною.

Дмитро Тузов: У Фінляндії система освіти є безкоштовною?

Світлана Чернецька: Система середньої школи — так. Батьки не плать за підручники, портфелі, пластилін, ремонт, обід, басейн чи підвіз. Вони не платять ні за що.

Олексій Бурлаков: Чи є у Фінляндії проблема з корупцією?

Світлана Чернецька: У Фінляндії є такі випадки, але там всі освітяни тримаються за своє місце, адже в них короткострокові контракти. Контракт з вчителем підписується на рік.

Дмитро Тузов: Чи потрібно вчителю якось підтверджувати рівень кваліфікації?

Світлана Чернецька: Ні. Результат навчання твоїх учнів — це атестація вчителя.

Дмитро Тузов: Чи великий конкурс у Фінляндії на педагогічні професії?

Світлана Чернецька: На 1 місце на педагогічному факультеті претендують близько 10 людей. Якщо ви все успішно закінчили, починається боротьба за контракти.