«Громадське радіо» глушать у Луганську?

Олександр Бузюк: Сталося диво, «Громадське радіо» отримало частоти. Я завжди говорив, що ніколи нам частоти не дадуть. Ніхто в це не вірив.

Ірина Славінска: Ми зустрічалися ще влітку 2013 року, ми тоді навіть уявити це собі не могли. Нацрада дала частоти «Громадського радіо», ще й на сході.

Олександр Бузюк: Я думаю, першим імпульсом став Майдан. Ми тоді вийшли на «Європа+», в FM діапазоні. Стара команда «Громадського радіо», на жаль, частот так і не отримала.

Ірина Славінска: Не всі в курсі, що «Громадське радіо»​ з’явилося не влітку 2013 року, а набагато раніше.

Олександр Бузюк: Старою командою я називаю Олександра Кривенка, який створив «Громадське радіо». На жаль, його вже немає у живих. «Громадське радіо» працювало онлайн, як подкаст-радіо, в ефірах інших станцій, поки його не закрили після Помаранчевої революції. На жаль, стара команда не долучилася до створення нового «Громадського радіо».

Спочатку ми збиралися у Андрія Куликова і Наталки Соколенко. Потім притулок нам надали в «Магнолія-ТВ».

Другим імпульсом стала війна на сході. Держава програла інформаційну війну. Вона не виробляла інформаційний продукт, який був цікавий. Ми подалися на конкурс, який оголосила Нацрада, і виграли його. Всі частоти, на які подавалися, ми здобули. Це нижні частоти. Після того, як ми впровадимо наше мовлення у всі 9 міст, будемо писати лист до Нацради з проханням підвищити нам діапазон. Є міста, які ми отримали в тимчасове користування, на час проведення АТО. Коли війна закінчиться, ми можемо подаватися заново, і, якщо до нас не буде зауважень, є велика імовірність, що ми можемо їх виграти.

Ірина Славінска: В Луганську та області, здається, глушать «Громадське радіо»​. На частоті 104,8 МГц звучить «Казачье радіо», замість «Громадського радіо». Що ми про це знаємо?

Олександр Бузюк: Ми отримали від наших слухачів інформацію про те, що нас не чути там, де мало б. Передавач у Широкому дострілював аж до Луганська. Їм заважає та правда, яка лунає з приймача. Як свого часу глушили «Голос Америки», «Радіо Свобода» та «Бі-Бі-Сі», почали глушити «Громадське радіо».

Михайло Кукін: Там дивна ситуація. На цій частоті ніхто не мовив досі. З появою «Громадського радіо» туди «переїхало» «Козаче радіо».

Ірина Славінская: Чи можемо ми з Києва перевірити що чути на цій частоті?

Олександр Бузюк: Наразі технічно перевірити це неможливо. Я звертаюся до слухачів з Широкого, які слухають нас на частоті 104,8 МГц, повідомте в зручний для вас спосіб, чи насправді нас глушать. Така практика існує в світі. Наприклад, якщо ГР заважає сепаратистам, вони на цій частоті пускають будь-який контент. Я знаю від наших партнерів з «Радіо 24», що в них на Донбасі виникала така ж проблема. Вони змінювали частоту кожного дня, поки сепаратисти не втомилися, і не дали їм спокій.

Михаил Кукин: Вы недавно ездили на восток и проводили там пресс-конференции, чтобы люди узнали, что есть «Громадське радіо»​, и где его слушать. Как вас принимали?

Олександр Бузюк: Приймали дуже гарно. У нас було ціле турне. Ми їздили для презентації «Громадського радіо» перед журналістами і губернатором Тукою. На жаль, з ним не зустрілися, а журналісти прийшли, вислухали нас. Ми проїздили через багато міст, спілкувалися у Сєверодонецьку та Краматорську. Люди на вулицях є, у кабінетах службовців є українська символіка, але України там мало. Ти бачиш зруйновані мости, будинки. На них написи зі зверненням до президента та прем’єра, у яких запитують, коли вони здійснять обіцянки і почнуть відбудовувати житло. Чому Україна нічого не робить? Ми знову сподіваємося втратити ці території?  У людей сумні очі. Вони кажуть, що вони патріоти, але Україна їх знову кидає.

Ірина Славінская: Що цікавого ви почули від наших колег у Донецькій та Луганській областях?

Олександр Бузюк: Нас там слухають. Луганська ТРК «Пульс» бере нашу передачу і транслює там. Ми будемо подаватися на нові території. Дуже важливо отримати частоти в Маріуполі і Лисичанську.

Держава повинна робити все можливе, щоб такі мовники, як «Громадське радіо», мовили під час війни. Грошей я не прошу, тому що держава їх не давала, і не буде давати. Хоча б щоб не заважала, і виділила частоти. Також «Громадське радіо» може запропонувати безкоштовно наш контент. Беріть і транслюйте. Ми можемо запропонувати спільне виробництво програм, за умови хоч якогось бюджету. «Громадське радіо» існує за пожертви громадян та міжнародні гранти. Коштів бракує, але в нас є обладнання, люди. Ми готові співпрацювати.

Ірина Славінская: Які плани у «Громадського радіо» щодо інших областей?

Олександр Бузюк: Ми подавалися на конкурс у Нацраду тільки на східні області, бо розуміли, що на сході нас підтримують, що ми там потрібні. Також ці хвилі відносно дешеві, по 15 тисяч гривень. Облцентр коштує 150 тисяч гривень, ми не могли собі це дозволити. У нас немає зв’язків з владою, бізнесом. Це чудово, але грошей немає. За потужного фінансування ми стали б мережею, як інші великі радіостанції.

2016 року ми би хотіли отримати мовлення в Криму та Маріуполі. Там, де є потреба у незалежних ЗМІ.