facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Хоменко: Прем’єр Японії намагається наслідувати свого діда і покращити відносини з РФ

За останній рік прем’єр Японії Сіндзо Абе чотири рази зустрічався з Путіним: розповідає японознавиця

Хоменко: Прем’єр Японії намагається наслідувати свого діда і покращити відносини з РФ
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 2 хвилин

З кандидаткою історичних наук, докторкою філософії Токійського університету Ольгою Хоменко говоримо про офіційний візит президента РФ Володимира Путіна до Японії.

Сергій Стуканов: Що відомо на даний момент?

Ольга Хоменко: Стало відомо, що літак президента запізнився до Японії на 2 години і 40 хвилин. Для японців, які цінують пунктуальність і час, це було несподіванкою. Місцеві медіа припустили, що причиною запізнення можуть бути погодні умови.

Сьогодні почнеться дводенна зустріч президента РФ Володимира Путіна з прем’єром Японії Сіндзо Абе. Вона відбудеться в місті Наґато, яке знаходиться в префектурі Ямаґуті.

Сьогоднішня зустріч відбуватиметься один на один в присутності перекладача. Вони, мабуть, зустрінуться у готелі на гарячих джерелах. Завтра Путін полетить до Токіо, де відвідає святиню японського дзюдо Кодокан та проведе офіційну прес-конференцію.

Наталя Соколенко: Як японські журналісти оцінюють перспективи вирішення проблеми Курильських островів?

Ольга Хоменко: Треба пам’ятати, що це другий термін для Сіндзо Абе. Основною тезою зовнішньої політики прем’єра Абе є покращення стосунків з Росією. У прем’єра був видатний дідусь, який був прем’єром. Абе намагається його наслідувати. Він намагається наслідувати свого діда, хоче досягти покращення у відносинах з Росією. За останній рік він чотири рази зустрічався з Путіним і літав до Путіна в Сочі. На саміті у Владивостоці Абе сказав, що Японія прагне відкрити нову сторінку в японо-російських відносинах.

Японці з надією дивляться на цю зустріч, але є дуже багато суперечливих питань. Ми знаємо, що 4 острови відійшли до Радянського Союзу після Другої світової війни. За угодою 1956 року Хрущов пропонував два з них віддати, а японці не прийняли цю пропозицію за порадою Америки. Після 2000 року вони почали говорити, що хочуть 4 острови. Переговори тривають.

Сергій Стуканов: Анонсували, що основним змістом візиту будуть переговори стосовно економічної співпраці. Йшлося про 30 пріоритетних економічних проектів. Японія є членом «великої сімки», яка запровадила стосовно Росії санкції. Чи немає суперечності між поглибленням економічної співпраці та режимом дії санкцій?

Ольга Хоменко: Японці — дуже практична та прагматична нація. Потепління в російсько-японських стосунках почалося в 2014 році. Потім стався Крим, почалася війна. Японці ввели санкції, бо мають договір з Америкою про безпеку. Але зараз період американського «міжпрезидентства». Японія хоче використати період. Зустріч відбувається не в Токіо, а в провінції, тобто в якомусь сенсі вона приватна, але про санкції ніхто не забув.

Після того, як сталася окупація Криму в Японії в приватних розмовах почали говорити, що після повернення островів та їх модернізації Японією на цих територіях можуть провести референдум (японці на цих островах уже не живуть) і повернути острови Росії.

І в Японії, і в Росії складні стосунки з Китаєм. На Сході вважається, що ворог мого ворога — мій союзник. Є ще такий аспект, який потрібно враховувати.

Сергій Стуканов: Напередодні цього візиту в інтерв’ю японським медіа Путін зазначав, що Китай є найближчим союзником РФ, потім він називав Індію та Японію. Що Росія може дати Японії?

Ольга Хоменко: Це сусід Японії. Сусідам краще мати нормальні стосунки. Є багато різних сфер, в яких Росія та Японія можуть співпрацювати.

Поділитися

Може бути цікаво

Навіщо держава скорочує виплати для  ВПО: розповідає нардеп

Навіщо держава скорочує виплати для ВПО: розповідає нардеп

Третя штурмова бригада відкрила школу операторів FPV-дронів

Третя штурмова бригада відкрила школу операторів FPV-дронів

Як громади спільно розв’язують проблеми в умовах обмежених ресурсів

Як громади спільно розв’язують проблеми в умовах обмежених ресурсів