«Ідеологічне чищення літератури і журналістики не дасть користі», — професор Галич
Рано чи пізно кожен охочий зможе ці тексти прочитати, тому тут не слід вводити якусь цензуру. Інша справа, аналізувати їх потрібно з наукової точки зору, — вважає Олександр Галич
У Маріупольському державному університеті з циклом лекцій про сучасну українську літературу перебуває завідувач кафедри теорії літератури та компаративістики Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філології, професор Олександр Галич.
В інтерв’ю Андрію Куликову професор Галич, який спеціалізується на мемуаристиці, сказав, що не підтримує закликів щодо фільтрування сучасної української літератури за ідеологічними ознаками:
«Коли я починав писати докторську дисертацію, вибрав собі тему з теорії літератури, але пов’язану з мемуарами. Це був кінець 80-х, коли я пробував затвердити тему дисертації, в Інституті літератури Академії наук України її відхилили, бо вважали, що в Україні нема мемуарів. Але я продовжував працювати над темою, отримав доступ до спецфондів. Тоді я виявив, що мемуарів стільки, що можна написати і декілька дисертацій. З того моменту я абсолютно впевнений, що майбутнє за документальною літературою: мемуари, автобіографії, біографії.
Я гадаю, всяке ідеологічне чищення літератури, журналістики користі не дасть. Рано чи пізно кожен охочий зможе прочитати ці тексти, тут не слід вводити якусь цензуру. Інша справа, аналізувати їх потрібно з наукової точки зору, об’єктивно, без ідеологічних пасажів, бо ідеологія може мінятися, а написане залишається».
За підтримки
Цю публікацію створено за допомогою Європейського Фонду Підтримки Демократії (EED). Зміст публікації не обов'язково віддзеркалює позицію EED і є предметом виключної відповідальності автора(ів).