Контролери не убезпечать від тортур, це питання системи, — Свирець, ГПУ
В Генпрокуратурі планують переглянути підходи у дотриманні прав людини в місцях несвободи. Про те, що зміниться розповідає начальник профільного управління ГПУ В’ячеслав Свірець
Запровадженням нових підходів у дотриманні прав людини в місцях несвободи буде займатись новий начальник Відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру ГПУ В’ячеслав Свірець.
Анастасія Багаліка: За дотриманням прав людини у місцях несвободи ви слідкували ще до початку роботи в ГПУ?
В’ячеслав Свірець: Так, в Рівненській області я був представником Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. І по всіх місцях несвободи я також мав можливість вільного входу-виходу, з іншого боку міг на це подивитись.
Анастасія Багаліка: Зараз ви будете на це дивитись вже з системи?
В’ячеслав Свірець: Вже дивлюсь з системи, вже намагаємось робити перші кроки до вдосконалення.
Сергій Стуканов: Які ви бачите недоліки, що плануєте змінювати?
В’ячеслав Свірець: Недоліків багато. Основне те, що пенітенціарна система залишилась ще з Радянських часів, за виключенням кількох змін. Основною метою системи має бути перевиховання, а у нас зараз головне завдання — покарання. Перевихованню увага приділяється, але ще є куди вдосконалювати і вдосконалювати.
Сергій Стуканов: Як ви бачите це перевиховання, які методи, інструменти?
В’ячеслав Свірець: Сьогодні вже йде реформа пенітенціарної служби. Планується запровадити службу пробації, яка діятиме в три етапи, один з яких — це робота з засудженими, які відбувають покарання в місцях обмеження волі. Основним завданням буде підготовка до звільнення, адаптація до життя на волі, освоєння якоїсь корисної професії, здобуття освіти.
Можливо, тут нічого не треба вигадувати, а взяти кращі світові практики і втілити у нас.
Сергій Стуканов: Ви вже знайомились зі світовими практиками, що ми могли б запровадити?
В’ячеслав Свірець: Цим займається робоча група при мін’юсті, там вже зібрані численні практики. Завданням ГПУ є більше контроль за дотриманням прав тих осіб, які знаходяться в місцях несвободи.
Сьогодні є дуже багато законних, підзаконних нормативних актів, які між собою не стикуються, і це викликає невдоволення, напругу, в місцях позбавлення волі. Ми висловлюємо свої зауваження і пропозиції стосовно законодавчого обґрунтування реформи.
Анастасія Багаліка: В Генпрокуратурі ви працюєте вже третій тиждень. Ви дізнались щось таке, чого не знали як правозахисник?
В’ячеслав Свірець: Фактично, ситуацію, яка відбувається в місцях позбавлення волі, я знав. Знаходячись тут є більше важелів, можливостей впливати і втілювати якісь зміни.
Сергій Стуканов: Коли йдеться про порушення прав людини в місцях несвободи, що є найбільш поширеним і кричущим?
В’ячеслав Свірець: У місцях позбавлення волі жахливий стан медицини. Це, певно, одна із самих кричущих проблем. Є забезпечення тільки стандартним набором ліків, ніяке спеціальне лікування не відбувається, низький кваліфікаційний рівень персоналу.
До того ж, лікар мав би повідомляти відповідні служби, якщо в’язня, наприклад, побили. Але він цього не робить, бо в таких установах від начальника залежить і нарахування зарплати, і відпустки.
Анастасія Багаліка: Як уникнути застосування тортур або хоча б створити модель при якій засуджені зможуть повідомляти про катування? Чи достатньо в Україні тих, хто стежитиме за дотриманням прав людини у місцях позбавлення волі?
В’ячеслав Свірець: Тут не в кількості контролерів справа. У нас є і мобільні групи Уповноваженого з прав людини, і, думаю, що на кожного засудженого можна знайти волонтера. Але це їх не убезпечить. Тут питання глобальної зміни системи.
Анастасія Багаліка: Ви зараз розробляєте стратегію змін?
В’ячеслав Свірець: Мені б хотілось робити це з міністерством юстиції. Зараз проводиться реформа пенітенціарної системи, ми ведемо переговори з офісом Уповноваженого з прав людини, мін’юстом.
Анастасія Багаліка: На які терміни варто сподіватися?
В’ячеслав Свірець: Важко окреслити терміни, масштаб загальнодержавний. Поспіхом тут можна добитись не результату, а ще більше нашкодити. Та система, яка зараз є, формувалась десятиліттями, потрібен час, щоб її змінити.