«Кроки до порозуміння» — новий підручник для старших класів

В українських школах впроваджується проект «Враховуй різницю», мета якого — навчити дітей критичному мисленню, толерантності, терпимості, медіаграмотності та побудові діалогу. У рамках проекту вже написаний підручник «Кроки до порозуміння» для старших класів шкіл.

Ірина Славинська: Сьогодні Ваш проект «Врахуй різницю» перетворився з пілотного на такий, що охопив пів-України. Розкажіть про нього.

Ігор Сущенко: Сьогодні у рамках нього з’явився підручник для старших класів «Кроки до порозуміння». Він був апробований у 20 школах України, в школах різного рівня — державних і приватних, обласних і сільських. Курс і сам підручник було затверджено Міністерством освіти України. Підручник називається «Кроки до порозуміння». Там і зміст такий: 4 кроки.

Далі нами було підготовлено тренерську програму, яка почала підготовку вчителів. Зараз наш проект охоплює територію від Тернопільської області до Станиці Луганської. У нас дуже цікавий предметний склад вчителів. На тренінгах є вчителі всіх спеціальностей: психологи, соціальні педагоги, вчителі історії, вчителі БЖД, вчителі іноземних мов.

Лариса Денисенко: А що з порозумінням та мотивацією у самих вчителів?

Ігор Сущенко: Спочатку у нас був розрахунок на 500 шкіл. У перші тижні зареєструвалися біля 300 учасників, не тільки з пілотних областей. Телефонували не директори, а виконавці. Коли кажуть, що у нас консервативне вчительство, це неправда.

Ми виходили з ідеї, що нам необхідно порозуміння між людьми. Порозумітися мовчки неможливо, тому крок перший — спілкуйся. У нас даються теми, і кожна тема присвячена певним інструментам: як слухати, як реагувати на критику, як ставити запитання.

Другий крок — враховуй різноманітність. Люди різні. Ми не країна, де всі думають однаково, на щастя, і з цим треба жити. Стереотипи, які існують в суспільстві, закріплені й в мисленні багатьох вчителів. І їх треба долати. Це стереотипність щодо історичних подій, політичної ситуації. Це звичка до того, що є одна вірна думка.

Третій крок — отримай достовірну інформацію. Бо ми живемо в інформаційному світі. Сьогодні є дуже страшна річ: люди намагаються відмовитися від інформації, «бо всі брешуть». Тому ми навчаємо медіаграмотності: як відрізнити факти від думок. І це виявилося складно й для вчителів.

Наступний крок — обговорюй. Купа є складних тем. Давайте говорити про них. Там є інструменти, як проводити дебати, як аргументовано висловлюватися, як писати коментарі в Інтернеті. Ідея в тому, щоб дати нашим учням набір практичних інструментів, які потрібні в суспільстві. Щоб не кидати, якщо не згодні, цеглиною у вікно, а поговорити.

Лариса Денисенко: Наскільки важко навчити працювати з інформацією — якими джерелами користуватися?

Ігор Сущенко: Ми дуже просимо вчителів не висловлювати власну точку зору з певних подій, це не є пропаганда. Ніякої точки зору вчитель не доносить. Діти працюють з пам’ятками. Наприклад, ось 7 прийомів маніпуляцій. Знайдіть їх у текстах. Усі вони взяті зі ЗМІ. Потім учні обговорюють, шукають маніпулятивні слова, слова-маркери. Коли діти пройшли ці заняття, вони розповідали про те, чим відрізняються ці уроки від інших. Діти казали: «Тут ми говоримо, а на інших заняттях ми слухаємо вчителя».