Крим має бути звичайною областю, а не автономією, — Мокренюк

Зі співкоординатором «Євромайдан — Крим», правозахисником Сергієм Мокренюком говоримо про розроблені рекомендації та статус Криму.

Сергій Стуканов: Який зміст цих рекомендацій?

Сергій Мокренюк: Цей документ сирий з точки зору юридичної техніки, структури, логіки. Важливо, як він приймався і готувався. Перед парламентськими слуханнями громадські організації, які мають певну думку і бажання виступити, подавали свої зауваження, пропозиції щодо рекомендацій парламентських слухань. Після цього їм надавалося право виступити на парламентських слуханнях. Далі мала б бути аналітична робота, зведення в певний логічний документ з чіткими критеріями, які можна в подальшому виконати.

У Верховній Раді немає органу, який би займався Кримом, не існує комітету. Комітет з питань державного будівництва і місцевого самоврядування жодним чином не мали б цим займатися. Він цим займався суто через активну позицію Олексія Гончаренка, яка для мене стала шкідливою.

Що ми отримали? Дуже неочікувано ми отримали проект постанови Олексій Гончаренка про затвердження рекомендацій парламентських слухань.

Сергій Стуканов: Цей текст готувало оточення Гончаренка?

Сергій Мокренюк: Я не знаю, хто саме, але Гончаренко взяв на себе відповідальність. Коли ВР перший раз не проголосувала, то голова Верховної Ради Андрій Парубій дав доручення комітету доопрацювати цей проект постанови з узгодженням позицій інших народних депутатів. Пропозиції подали лише два народні депутати. Тетяна Ричкова звернулися до кримських громадських організацій.

10 — 12 організацій подали їй свої пропозиції щодо змісту цих рекомендацій парламентських слухань. Це і «Восток-SOS», і «Крим- SOS», і «Євромайдан — Крим», правозахисні організації. Депутатка подала ці зауваження.

З них вирішили розглядати тільки один момент. Він стосувався тільки діяльності представництва президента України в АРК, яке знаходиться в Херсоні. Мова йшла про оптимізацію діяльності. Гончаренко звинуватив громадські організації, що цих зауважень не було на парламентських слуханнях, тому він не поставив їх на розгляд. Хоча готували цей проект люди, які виступали з трибуни ВР.

Таким чином ми отримали документ, який не можна виконати. Половина з тих положень, які там є, просто не мають сенсу. Наприклад, там є рекомендація впорядкувати питання власності на тимчасово окупованій території, хоча є конкретна норма в законі про права ВПО.

Сергій Стуканов: Про зміну Конституції стосовно зміни АРК на Кримськотатарську автономну республіку ідеться в одній із двох рекомендацій, які спрямовані президенту?

Сергій Мокренюк: Не зовсім так. Там вказано, що необхідно розглянути доцільність зміни адміністративного правового статусу АРК, внесення зміни в Конституцію щодо можливої Кримськотатарської автономної республіки.

Наталя Соколенко: Не розглядається серед кримських активістів, які виїхали з окупованого Криму такий варіант, щоб скасувати автономію? Наявність автономії в унітарній державі призвела до цих трагічних подій.

Сергій Мокренюк: Якщо ви візьмете інформаційний простір, то побачите, що не існує діалогу, яким має бути Крим у майбутньому. Є тільки обговорення, яке ініціює пан Чубаров. Мова йде про створення Кримськотатарської автономної республіки.

Нашою пропозицією до президента і Верховної Ради було створення майданчика для загальнонаціонального публічного обговорення статусу Криму як частини України.

Існує тільки питання, чи бути кримській автономії. Якою вона має бути? Найкраща відповідь — інтерв’ю пана Чубарова «5 каналу». Він каже, що треба спочатку змінити Конституцію, а потім обговорювати. Така логіка є неприйнятною.

Я є прихильником Кримської області, без жодних автономій. Ми наїлися автономіями. Це є бажання РФ створити умовно унікальний статус території.

Нас не має цікавити територія, нас мають цікавити люди.

Кримська область забезпечить права кримськотатарського народу більше, ніж автономна республіка. Які бажання народу? Вони озвучують необхідність збереження культурної, історичної спадщини. Але це корінний народ України! Віддавати таке питання на місцевий рівень неправильно. Це питання, які мають вирішувати загальнонаціональні органи.

Друге питання — можливість спілкуватися рідною мовою. Це наш обов’язок підтримати кримськотатарський народ і забезпечити можливість отримувати відповідь, спілкуватися кримськотатарською мовою. Я вважаю, що після повернення Криму нашим першим завданням має бути створення умов, що державним службовцем в Криму має бути особа, яка на певному рівні знає кримськотатарську мову. Для тих, кого ми набираємо, має бути певний перехідний статус.

Третє — можливість навчатися кримськотатарською мовою. Я хочу, щоб мої діти навчалися української, кримськотатарської, англійської.

Вся проблема була у Верховній Раді Автономної Республіки Крим, коли кримські татари казали, що проросійська більшість приймає рішення. Щоб цього уникнути, потрібна децентралізація. Верховна Рада Автономної Республіки Крим буде умовним органом, який займається питаннями доріг. Вони не зможуть розпоряджатися грошима, наприклад, Старого Криму.