Громадське радіо
Олена Бадюк: Я довго думала, як тебе представити – чи нігерійський співак, чи український. Наскільки ти вже асоціюєш себе з Україною, наскільки ти вже до неї звик, і як ти себе сам позиціонуєш?
Лео Мантіс: Це дуже складне питання, природньо я відчуваю себе нігерійцем, бо я там народився, в мене культура нігерійська і мої цінності нігерійські. Але я вже настільки відчуваю українську культуру, то коли мені ставлять це питання, мені вже треба замислюватися. Також часто мене питають, чи я думаю українською чи англійською. Буває, що я себе ловлю на думці, що я думаю українською. Часто я думаю, як би я відповів на те чи інше питання, і відповіді в голові лунають українською. Я вже відчуваю себе частиною України, але коріння нігерійські.
Олена Бадюк: Чи давно ти був вдома?
Лео Мантіс: У 2015-му році.
Олена Бадюк: Як там сприймають твою творчість?
Лео Мантіс: Людям подобається, але є певний мовний бар’єр, тому що я переважно співаю українською, а нігерійцям важко це сприймати. Але коли ми випустили пісню на моїй рідній мові, були просто неймовірні позивні відгуки.
Олена Бадюк: Розкажи про свою нову пісню «Вільна». І кому вона присвячена?
Лео Мантіс: Це одна з пісень в альбомі, і це моя перша спроба писати пісні під піаніно, тому що я ніколи не грав на піаніно. Коли я перший раз сів за рояль, в мене було відчуття агресії до тих нот і до тієї гри, тому така вийшла і пісня – щира. По словах зрозуміло, що вона присвячена комусь.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.