«Маски революції»: що сфальсифікував у фільмі про Україну Поль Морейра?

Під відкритим листом із протестом  підписалося 18 журналістів, яким у так званій «ДНР» уже погрожують позбавленням акредитації.

Претензії до фільму вже озвучили декілька відомих журналістів і дослідників, а також у «Масках революції» нещодавно було знайдено крадені кадри з іншого документального фільму. В студії програми «Київ-Донбас» говоримо з Юлією Сердюковою, продюсеркою фільму «Все палає», з якого і було без належного дозволу використано десяток кадрів.

Також до розмови долучається Тетяна Огаркова, котра говорить про тенденції сприйняття скандального фільму, дослідниця Анна Колен Лебедев, яка долучилася до обговорення фільму, і перекладачка Анна Жайяр-Чесановська, котра працювала над французькою версією кількох інтерв’ю, що увійшли до фільму, і котра попросила прибрати своє ім’я з титрів фільму. 

Ірина Славінская: Как так  получилось, что кадры из фильма «Все палає» оказались во французском документальном фильме и есть ли реакция продюсерской компании, которая занималась продакшином фильма?

Юлія Сердюкова: Я узнала, что у нашем фильме используются кадры из нашего фильма как только он появился онлайн. Мне написали несколько друзей об этом.

Ірина Славінская: То есть, эти кадры узнали?

Юлія Сердюкова: Да, их узнали. Мы с режиссерами провели покадровый анализ, и нашли 10 кадров из нашего фильма. При помощи наших дистрибьюторов мы нашли представителей этого фильма. На прошлой неделе мы лично переписывались с продюсерами  этого фильма и сегодня получили ответ от продюсера Люка Хермана, который извинился перед нами.

Они написали у себя на странице небольшое объяснения, и пообещали нам убрать эти кадры из фильма при будущих их использованиях.

Как они нам объяснили в личной переписки, как так могло произойти, то они нашли эти кадры в сити с логотипом некой компании «GDS», которой не знаем ни мы, ни наши дистрибьюторы. Они сказали, что они якобы обратились в эту компанию за разрешением использовать эти кадры, ответа не получили и решили, как они написали «с верой в наше кино» взять их просто так.

Ірина Славінская: Очень интересный для европейских продюсеров подход. Звучит очень странно.

Юлія Сердюкова: Я знаю, что это звучит странно и я написала, что это не оправдывает тот факт, что нельзя брать чужие кадры без разрешения. Они извинились и пообещали больше их не использовать.

Ірина Славінская: Рассчитываете ли вы продолжать эту историю в суде?

Юлія Сердюкова: Нет, потому что вопрос частично разрешен, частично разрешается.

Ірина Славінская: Сейчас Татьяна Огаркова объясняет нюансы этой истории.

Тетяна Огаркова: До показу цього фільму у французькому суспільстві почалася достатньо активна дискусія. Було декілька потужних обставин, які передували фільму. Зокрема Текст Анни Колен Лебедев, в якому вона вказувала на фактологічні помилки. Але найбільш потужним був колективний лист. Це сталося вже після виходу фільму. Цей колективний лист підписало 18 журналістів. Всі вони виступали проти численних перекручень, які ми побачили у фільмі, проти неповаги до елементарних фактів, проти змішування понять «ультраправих», «націоналістів», «патріотів». Журналісти звинувачували Поля Морейра у непрофесіоналізмі. Цей текст прозвучав дуже потужно. Його швидко почали поширювати.

Після появи цього колективного листа ми дізналися, що в «ДНР» достатньо різко відреагували на цей лист. Цим журналістам буде найближчим часом заборонений в’їзд і вони не матимуть можливості працювати на цій території.

Ірина Славінська: Далі Анна Колен Лебедев як політолог розповідає, що не так з фільмом «Маски революції».

Анна Колен Лебедев: Если перечислять все ошибки, неточности, которые есть в этом фильме, то для этого нужно много время. Первое и самое главное, что контекст войны на Востоке Украины поднимается очень кратко в часовом фильме. Вторая ошибка то, что он полностью взял себе классическую риторику, что современная ситуация в Украине – это конфликт между русскими жителями Украины и украинцами.

Ірина Славінська: Продовжимо розмову про фільм з перекладачкою Анною Жайяр-Чесановською.

Анна Жайяр-Чесановська: З Полем Морейром мене сконтактували у вересні з пропозицією перекласти фільм, який він робить по Україні. Я погодилася, тому що я вже працювала з цією студією і вони завжди робили дуже цікаві і об’єктивні репортажі.

Коли я побачила інтерв’ю, які мала перекладати, то вони були об’єктивними і я не могла навіть підозрювати. Коли я побачила резюме цього фільму в інтернеті, тоді зрозуміла, що щось там не так. Коли я побачила фільм, то не впізнала ті інтерв’ю, які я перекладала.