Мене вразило, що політв’язень Юрій Яценко навмисно порізав себе, щоб сповістити, де він, - режисер фільму «Сильні духом»
В’ячеслав Бігун розповідає про фільм та його презентацію в Києві
У студії Громадського радіо — режисер фільму про першого звільненого з РФ політв’язня Юрія Яценка В’ячеслав Бігун.
В’ячеслав Бігун: Після кількох років роботи цими днями на міжнародному кінофестивалі «Молодість» відбулася українська прем’єра фільму «Сильні духом». Хочеться вірити, що той задум, який був, а саме передати ті відчуття, які мав Юрій, коли він туди потрапив, здійснився.
Це був показ в межах національного конкурсу, але це також була спеціальна подія, акція на підтримку бранців Кремля за участі дуже цікавих людей. Це і Пилип Іллєнко, і голова кінофестивалю «Молодість» Андрій Халпахчі, представники МЗС та голова Європейської кіноакадемії та ще низка людей.
Була дискусія на тему, що повинна робити держава, що можемо робити ми — митці та всі інші. Головна думка була не мовчати, говорити, тому що влада буде діяти тоді, коли про це будуть говорити. Такі фрагментарні акції мають бути або систематичними, або мати потужний характер.
Олена Бадюк: Що в історії Юрія Яценка найбільше зачепило вас? Чи були моменти, які дуже запам’яталися і вразили вас?
Це наша спроба показати образ українця, який є сучасним кіногероєм
В’ячеслав Бігун: Мене вразило те, що він порізав собі вени, живіт, щоб шокувати наглядачів у тому центрі, де його розмістили (батьки не знали, де він), щоб сповістити телефоном про себе. Він це зробив не через відчай, продумав все разом з другом Богданом після багатогодинних катувань. Саме продуманість, віра допомогли йому. Це, хочеться вірити, код українця, особлива енергетика. Його катували, вербували, щоб він зрадив Україну, але він цього не зробив. Це наша спроба показати образ українця, який є сучасним кіногероєм. Це сучасний історичний кіноепос.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.