Молоді науковці, не знайшовши собі місця в НАН, залишають не науку, а Україну, - журналістка

Григорій Пирлік: 3, 7 млрд грн. Україна витратить на академію наук цьогоріч. Цього мало, багато чи достатньо?

Любов Величко: У порівнянні з, наприклад, Польщею це дуже мала сума. Якби на українського вченого витрачати стільки ж, скільки витрачають у Польщі на польського, то можна було б забезпечити роботою 4,5 тис вчених. Зараз в академії наук працює 16 тис науковців, але третина з них – люди, яким більше 65 років.

Григорій Пирлік: Ситуацію в НАН України критикують і самі науковці. Серед іншого з ваших матеріалів мене вразив момент, що пана Патона деякі науковці не бачили вже десятиріччями.

Любов Величко: Його не бачили, бо він не з’являється на публічних наукових заходах. Приходить лише раз на тиждень щосереди на засідання президії, бо це його прямий обов’язок. Його зарплата – 250 тис грн в місяць. Він обов‘язково має з’явитися на роботі 4 рази місяць на декілька годин, а на наукові конференції, симпозіуми, наради він ходити не зобов’язаний.

Григорій Пирлік: Щодо віку науковців. До чого призводить те, що третині науковці понад 65 років?

Любов Величко:  Через те, що багато людей похилого віку, молодь не бачить для себе перспектив. Старі кадри свято вірять у те, що вони – єдина надія на те, що академія збережеться, не зруйнується.

У європейських науковців індекс цитування після 10 років наукової праці має бути 10-15. Цитованість українських науковців, деякі з яких працюють і по 40 років,з індексом 1-2.

Індекс цитування – це мінімальна кількість посилань на статтю у науковця.

В Україні лише 5% науковців мають індекс цитування 10-15.

Молоді науковці, не знайшовши собі місця в академії наук, залишають не науку, а Україну. Яскравим прикладом є Інститут Богомольця: молоді науковці приходять, захищають дисертації, кілька років працюють,отримують пропозиції працювати за кордон і їдуть.

Григорій Пирлік: Маємо дзвінок від слухача.

Михаил, сотрудник одного из Институтов академии наук: Из этих 3,7 млрд грн на этот год не выделили 500 млн и, думаю, уже не выделят. По поводу статьей журналистки Любовь Величко – доверия вашим статьям нету, потому что вы манипулируете данными в этих текстах. Например, в комментариях в статье про Институт кибернетики вам неоднократно указывали, что вы манипулируете данными про индексы цитирования, индексы Хирша. Хочу спросить у авторки не хочет ли она либо внести изменения в свои статьи, либо отозвать их, так как во многом они несоответствующие правде.

Григорій Пирлік: Согласны ли вы с тем, что в академии наук сейчас преобладает негатив именно в кадрах, отсутствии эфективности?

Михаил, сотрудник одного из Институтов академии наук: Какой может быть позитив, если в Законе о научной и научно-технической деятельности процент финансирования науки от сумы ВВП 1,7%, а по факту выделяется 0,17%. Наше правительство убивает науку.

Любов Величко: Спочатку потрібно відділити барахло від корисних речей, а вже потім фінансувати. Гроші важливі, але ще важливіше змінити систему роботи. Зараз отримують гроші усі не залежно від того чи працюють вони над науковими розробками, чи ні.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.