Ми працювали без цензури – автори фільму «Крим. Як це було»

Сергій Малярчук: Ідея створення цього фільму виникла саме в Українському кризовому медіацентрі. Ми ще не знали, що це буде, але необхідність створення фільму про військових, що вийшли з Криму, була.

Костянтин Кляцкін: Ми не розуміли, як за це братися. Тому що тільки Майдан переварювався в головах. Виникла просто конкретика: були військовослужбовці, які були в Криму, які під час подій залишились вірними присязі. Мені це стало цікаво. В цьому все співпало. Була річниця. У наших героїв все було дуже свіже в головах. Ми застали той момент, коли вони почали переосмислювати те, що відбулося з ними в Криму. У нас було три частини: Сакська бригада морської авіації, Перша бригада надводних кораблів і Перший батальйон морської піхоти.

В нас вийшло поговорити з ними, пожити з ними і зрозуміти їх як людей. Ми знаємо, про що ми говоримо, коли ми показуємо цих людей.

Фільм з трьох новел. Між новелами – блоки документальної хронічки. Частково наш оператор був в Криму в той час, знімав те, що відбувалося. Все інше ми збирали від військових: матроси знімали на телефони те, що відбувалося.

Ми показуємо, як почалося все з громадського протистояння, коли люди вийшла на підтримку Євромайдану із закликом щось змінити в Криму. І як це все за одну ніч переросло в військове протистояння.

Валентина Троян: Герои фильма охотно шли на контакт?

Сергій Малярчук: Дуже велику допомогу нам надала волонтер Валентина Охлопкова, яка привела нас до героїв. Оскільки вона їх знала особисто, з часів анексії, довірливі стосунки склалися з початку.

Олексій Бурлаков: Были истории, которые вас впечатлили, но которые не вошли в фильм?

Костянтин Кляцкін: Було те, що хронометраж не дозволяв вже ставити.

Сергій Малярчук: Ми не цензурили самі себе. Ми включили саме ті історії, які вважали за потрібне, які можна вважати історичними. Ми знімали історії. Було багато інших, але ми вибрали найкращі.

Мене вразила історія Сакської бригади, як вони виводили техніку. Якщо взяти історію Мамчура, який був на всіх телеканалах, пройшовся з гімном і прапором, ставши національним героєм. А люди, які виконували свій обов’язок залишилися в деякій історичній тіні. Ми їх знайшли і показали, як вони ціною власного життя, ризикуючи своїми сім’ями, які залишались заручниками, проявили героїзм.

Костянтин Кляцкін: Коли ми зрозуміли, що історії ніде не висвітлені, стало дуже дивно. Бо це подвиг був. Сакська бригада морської авіації, здається, 3 березня вирішила переганяти техніку, що літала, на материк, в Миколаїв. Їх блокували, вони дипломатично відволікали чеченців, викотили літаки на смугу і злетіли. Чотири борти перелетіли гвинтокрилів і три борти літаків. Справа в тому, що вони знали, що під Євпаторією знаходиться ракетно-зенітний полк, в якому були БУКи, була інформація, що їх захопили.

Валентина Троян: Кто еще помогла в создании фильма?

Олексій Бурлаков: В ваших тизерах написано, что фильм снят при поддержке НАТО.

Костянтин Кляцкін: На якомусь етапі виробництва фільму ми отримали відповідть від Центру зберігання інформації НАТО в Україні з тим, що вони підтримають наш проект. За умовами гранту, у нас заплановано прем’єрний показ в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі. Для нас важливо, що фільм про військових підтримала організація, що виступає гарантом нашого суверенітету в тому числі. Показ буде для країн-членів НАТО. Це важливо з точки зору міжнародної підтримки. Про тему Криму не забувають.