Громадське радіо
А ще Роман взяв участь в конкурсі «Голос країни». Наскільки успішно вдається поєднувати всі ці активності – розпитаємо у самій пари.
Михайло Кукін: Що конкретно ви виробляєте?
Юлія Кочетова-Набожняк: Brownie – це найшоколадніший з десертів, в нас лінійка з одинадцяти смаків.
Роман Набожняк: Коли я демобілізувався, то не знав, чим займатися, а потім зрозумів, що кондитерський бізнес дуже перспективний в нашій країні.
Михайло Кукін: Але ця ніша вже щільно зайнята кондитерськими виробами президента?
Роман Набожняк: Нічого, ми можемо відкусити цей сегмент.
Михайло Кукін: Що сьогодні являє ваш бізнес? Це якась кондитерська чи невеличкий магазинчик?
Юлія Кочетова-Набожняк: Ми перша домашня броунарня, ми працюємо як із закладами, так із приватними і корпоративними замовленнями.
Роман Набожняк: Але ми шукаємо приміщення, щоб відкрити свою точку в Києві.
Михайло Кукін: Ви – ІТшник, і ніколи не мали до цього стосунку. Чому ви вирішили займатися саме цим?
Роман Набожняк: Після демобілізації я багато готував вдома, адже є доступ до супермаркету, тому можна їсти не тільки «тушняк», але й гречаний багет, і брі, і шоколад.
Михайло Кукін: Давайте про музику. DVIZH ПАРИЖ – чому така назва? Це ще довоєнна назва?
Роман Набожняк: Ми заснували цей проект ще у 2014-му році до того, як я пішов служити. Музика в моєму житті – це діяльність, якою я найбільше і найдовше займаюся, ще з п’яти років, коли вперше пішов у музичну школу. Мені подобається говорити, що я навчився писати ноти раніше, ніж літери.
Михайло Кукін: Як змінилася ваша музика після повернення з війни?
Роман Набожняк: Я після демобілізації не міг ще рік нічого писати, тому що всі думки ще були там, і мені не хотілося виливати ту частину свого життя. Ми просто зараз більше уваги надаємо якимось деталям та акцентам, і вже є плани виходити на більші сцени.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.