Фото: Громадське радіо
Гості ефіру — координатор зі зв’язків зі ЗМІ Управління ООН з координації гуманітарних справ в Україні Олександра Гаскевич та керівник благодійного фонду «Діти Донбасу» Анна Ліферова.
Тетяна Курманова: День гуманітарної допомоги святкується 19 серпня. Чому вирішили презентувати цю виставку саме цього дня?
Олександра Гаскевич: На жаль, це досить сумний день. Було прийнято рішення відзначати День гуманітарної допомоги саме 19 серпня після того, як в цей день у 2003 році 22 співробітники ООН загинули внаслідок вибуху, що стався у Багдаді. Після цього цей день оголосили Всесвітнім днем гуманітарної допомоги, щоб не лише відзначити важливість цієї роботи, не лише підкреслити, наскільки важливо надавати гуманітарну допомогу, а також нагадати про те, що у кожному конфлікті є люди, які страждають, а також є представники гуманітарних організацій, які надають допомогу. З часом цей день перетворився на спільне відзначення концепції більш гуманітарного підходу до конфліктів, тобто це дуже важливо нагадувати, що саме цивільне населення у більшості конфліктів стає жертвами.
2017 року цей день проходить під гаслом «Не мішень». Це кампанія, яка покликана наголосити, що у будь-яких конфліктах цивільне населення не має ставати мішенню для усіх сторін конфлікту.
Ця виставка — спільний проект 17 неурядових організацій та різних агентств та фондів ООН. Крім того, до проекту долучилися відділ захисту цивільного населення Європейської комісії. Загалом це 80 фотографій, які були надані цими організаціями. Вони зроблені як професійними фотографами, так і співробітниками гуманітарних організацій. Тематика цих фотографій — конфлікт на сході України, люди, які щоденно стикаються з проблемами конфлікту, а також це історії про людей, які надають допомогу, часто ризикуючи власним життям.
Виставка триватиме з 19 по 23 серпня. Вона проходить у Маріїнському парку на оглядовому майданчику. Вона постійно відкрита, безкоштовна. Біля кожної фотографії є підпис, який розповідає історію кожної конкретної фотографії.
Тетяна Курманова: Які це історії?
Олександра Гаскевич: Ви можете побачити фотографії літніх людей. Там є фотографія бабусі, яка в руках несе два пакети. Підпис до фотографії говорить: це все, що вона змогла винести зі зруйнованого дому. Там є фотографії дітей, які отримують допомогу від Unicef, вони дуже раді дуже простим речам.
Тетяна Курманова: Виставка поїде в інші міста?
Олександра Гаскевич: Зараз вона розташована в Києві. Ми розглядаємо можливість, що її також варто показати в інших містах, тому що ми побачили великий інтерес.
Тетяна Курманова: У вашому прес-анонсі також було сказано, що в Краматорську та Сєвєродонецьку також були заходи у цей день. Які саме?
Олександра Гаскевич: Там проходили заходи інформативно-розважального характеру. Ми зібрали представників різних неурядових організацій, агентств та фондів ООН, які на центральних площах цих міст встановили намети, де відвідувачі могли отримати інформацію про роботу гуманітарних організацій, наявні програми допомоги, могли пройти майстер-класи та тренінги, наприклад з надання першої домедичної допомоги, мінної безпеки. Також були розважальні заходи для дітей.
Тетяна Курманова: Анно, розкажіть про благодійний фонд. Чим саме ви займаєтеся?
Анна Ліферова: Когда мы приехали в Киев, не знали, что брать с собой, когда вернемся. Я из Красного Луча. Я переживала онкологию. Победив эту болезнь, мне захотелось помогать людям, которые находятся в нужде. Когда я переехала, сама попала в категорию нуждающихся. Когда мы пришли в координационный штаб, нам дали только маленькую бумажечку с номером и датой. Мы дальше сами должны были искать себе ночлег. Я начала искать волонтеров по интернету и нашла Оксану Сухорукову, которая стала одной из организаторов помощи на Фроловской, и Андрея Федоровича Лапенюка, который занимался благотворительностью. Вместе с Андреем Федоровичем мы начали инициативную группу «Восток Киев Помощь», которая помогла за три года более 35 тысячам людей. Мы за это время создали четыре компактные поселения. Более тысячи людей смогли пожить в них. Сейчас существует одно компактное поселение в Киеве. В 2016 году мы создали благотворительную организацию «Дети Донбасса». Мы не думали, что будем заниматься только детьми. Дети Донбасса — это и взрослые люди, и пожилые, но последние наши программы действительно касались только детей.
Мы предоставляли кейс-менеджмент для переселенцев. Вначале мы проводили акции в супермаркетах, собирая продукты. Мы раздавали продуктовые наборы.
Наш последние проект для подростков создан, чтобы молодые люди могли развиваться, строить свое будущее. Мы учили их писать гранты.
Меня радует, что сейчас много инициатив, созданных переселенцами вместе с местными жителями, но остается много людей, которые нуждаются, потому что основной доход уходит на аренду жилья.
Тетяна Курманова: Олександро, які програми реалізуються зараз?
Олександра Гаскевич: Координація гуманітарного реагування на сході України відбувається за секторами. Гуманітарні потреби є в багатьох сферах. Програм надзвичайно багато. На 4 році конфлікту у нас триває збільшення гуманітарних потреб. За нашими підрахунками зараз в Україні потребують гуманітарної допомоги приблизно 4 мільйони.
Для того, щоб допомогти усім людям, які потребують гуманітарної допомоги, необхідно 214 мільйонів доларів. На сьогодні ми отримали до 20% від необхідного фінансування.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.
0