«Громадське радіо»
Дмитро Боярчук, виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна і Олександр Климчук, голова ГО «Громадянське суспільство онлайн» розповідають про звітування держпідприємств про використання публічних коштів.
Лариса Денисенко: В Україні існує 3690 держпідприємств. В чому проблеми? Які дані не викладаються на сайт? А хто прозвітував про використання публічних коштів?
Дмитро Боярчук: У нас є тенденція до підзвітності всього, що належить платникам податків. Був прийнятий закон, згідно з яким державні і комунальні підприємства теж повинні показувати свою діяльність. Як правило, керівники держпідприємств — це надзвичайно заможні люди. Питання — звідки?
Перший крок — щоб держпідприємства взагалі показували, що в них відбувається. Але деякі наші підприємства навіть можуть не звітувати перед власником. Тому був створений «індекс непрозорості», який вимірює, наскільки прогресивно це все відбувається. Олександр якраз і є розробником цього індексу
Тетяна Трощинська: Олександре, розкажіть про це, будь ласка.
Олександр Климчук: Ідея полягала в тому, щоб дати сигнал громадянам, що пора вставати з диванів. Ми розробили показник, що ілюструє загальну картину — «індекс непрозорості» покаже, що 91,1% держпідприємств не виконує норму закону. Можна також подивитись, на основі яких даних ми робили розрахунки, подивитись дані по окремих підприємствах.
Лариса Денисенко: Шо із цією ситуацією можна робити?
Олександр Климчук: Ми посилаємо сигнал всім: і громадянами, і уряду, і журналістам. Закон прийняли в лютому 2015 року, і ці 91,1% по суті проігнорували норму закону. Треба просто зібратись і діяти.
Дмитро Боярчук: Закон — це одне, його виконання — зовсім це інше. Існує декілька інструментів притягнення до відповідальності. Наступний крок — писати запити від депутатів до «аутсайдерів» і витягувати з них інформацію. Розуміємо, що ці люди будуть агресивно реагувати, але сподіваємось, що непрозорість зменшується. Якщо ж протягом певного часу не буде відповіді на депутатський запит, то далі може дійти і до суду. А підприємства не захочуть мати такий негативний піар для себе.
Тетяна Трощинська: Навіщо громадянам дивитись, куди йдуть кошти?
Дмитро Боярчук: Тому що це ті податки, які ми сплачуємо, вони приблизно дорівнюють тій сумі, яку ми отримуємо як зарплатню.
Олександр Климчук: Насправді, громадянам належить частка в держпідприємствах, в більш ніж мільйоні одиниць нерухомого майні, що ніби належить державі. Ми працюємо над тим, щоб громадяни могли бачити, де це майно знаходиться, що з ним відбувається. Якщо в громадянина з’явиться така відповідальність за майно, тим швидше почнуться зміни, тоді ми будемо отримувати ту частку, що нам належить.
Тетяна Трощинська: Як до непрозорої діяльності держпідприємств ставляться ті, хто ними розпоряджається?
Олександр Климчук: До цього звикли всі: і населення, і влада. Щойно людина займає владну посаду, вона вважає, що посторонні не можуть зрозуміти те, що вона робить. Тому міноборони, МВС так і не організували систему для звітування своїх держпідприємств про видатки. Звичайно, є засекречені видатки, але вони складають менше 2%, і такі установи мусять звітувати перед громадянами.
Лариса Денисенко: Якраз з прокуратури зняли функцію загального нагляду. Чи хтось реагує на це?
Олександр Климчук: Ми почнемо цей процес, напишемо запит від ГО.
Дмитро Боярчук: Тоді можна буде залучили і прокуратуру.
Олександр Климчук: Наш індекс динамічний, ми його будемо розраховувати щонайменше раз на 2 тижні, прослідковуватимемо динаміку.
Лариса Денисенко: Як працює цей індекс?
Олександр Климчук: В чисельнику беремо кількість підприємств, зареєстрованих на сайті e-data.spending.gov.ua і ділимо на загальну кількість підприємств, або на кількість підприємств, що належать певному суб’єкту управління. Якщо всі підприємства виконали норму закону, то індекс буде нуль.
Лариса Денисенко: А міноборони не посилається, що ці дані секретні?
Олександр Климчук: Ми лише перевіряємо, чи підприємство зареєструвалось на сайті, якщо є секретні дані, вони їх просто не оприлюднюють. Але вони не здійснили реєстрацію.
Дмитро Боярчук: Ми розуміємо, що є агенти змін, але це лише промінці на досить похмурому горизонті. Більшість держпідприємств намагаються відтермінувати виконання норм, ігнорують їх. Тому в більшості ми бачимо відтермінування і саботування, хоча є і винятки.
Тетяна Трощинська: Як пересічній людині зрозуміти всі ці звіти?
Олександр Климчук: Ми плануємо ввести сотні показники, що дозволять людям чітко зрозуміти, чи виконує підприємство норми, чи ні.
Дмитро Боярчук: Часто закупівля розбивають на частини, щоб оминути тендерні процедури. Суть в тому, щоб вся ця інформація була в базі даних і кожен зміг зробити запит і подивитись, хто використовує такі методи. І це вже буде серйозний крок вперед.