Найбільш корумповані в Україні медицина й освіта. Дослідження

Більшість із респондентів (46%), які зізналися в передачі грошей, вказали, що платили представникам медичних установ.

Анастасія Багаліка: Розкажіть, що, де коли і в кого питали?

Андрій Сухарина: Питали в громадян України, опитування репрезентативне для всієї території України за винятком тих регіонів, де воно не проводилось (окуповані території Донбасу та Криму). Також воно репрезентативне по базових п’яти макрорегіонах: Захід, Центр, Південь, Схід і Донбас. Воно проводилось з 18 вересня по 3 жовтня. Нашими партнерами виступила фірма «Юкрейніан соціолоджі сервіс» і воно здійснювалось за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чехії.

Анастасія Багаліка: Як звучало конкретне запитання, що ви хотіли дізнатися?

Андрій Сухарина: Нас цікавило питання побутової корупції, тому що ми багато говоримо про топ-корупцію і це завжди на слуху. Але менш досліджені питання — як це здійснюється на місцях. Тобто за що і коли люди платять чиновникам. Особливий фокус ми зробили на медицині, тому що, зрозуміло, серед всіх органів, куди люди звертаються, медичні в пріоритеті. Кожен з нас хворіє і звертається по допомогу до медичних закладів.

Анастасія Багаліка: Ви можете охарактеризувати коло корупційних дій: чи це хабарі, кому, про які суми йдеться? Наприклад, не всі люди вважають 50 гривень в кишеню дільничному лікарю хабаром.

Андрій Сухарина: Звісно. І тут дуже розпливчате питання: це подяка, компенсація за низьку зарплату чи це гроші на витратні матеріали (гіпс, бинти, рентген). Але коло наших питань обмежилось дрібною побутовою корупцією. Це вищі і середні навчальні заклади, дитсадки, школи, ясла, медицина, контакти з місцевими чиновниками.

Анастасія Багаліка: 25% ваших опитаних зізнались в передачі хабарів. Чи намагалися ви перекласти це на загальнонаціональний масштаб?

Андрій Сухарина: Я зазначив, що опитування репрезентативне. Відповідно, 25% опитаних (з похибкою 2,3%) — це означає 25% дорослого населення України (понад 18 років).

Анастасія Багаліка: Вони зізналися в тому, що давали хабарі. Що мали на увазі під цими хабарами?

Андрій Сухарина: Ми не уточнювали це питання. Людина могла інтерпретувати на свій розсуд.

Анастасія Багаліка: У вашому дослідженні фігурує цифра 46% опитаних, які зізналися в передачі грошей представникам медичних установ. Як це співвідноситься з цифрою у 25%?

Андрій Сухарина: Це вибірка серед тих 25%, які зізналися в передачі хабара. Тобто серед 25% майже половина говорила про медичні заклади.

Анастасія Багаліка: Стосовно медичних закладів є якась диференціація? Це плата за що конкретно?

Андрій Сухарина: Якщо ми говоримо саме про медичні заклади, то тут можна було вибрати кілька варіантів відповіді. Найбільш поширений — це консультація лікаря і призначення схеми лікування. Серед тих, хто давали хабарі в медичних закладах, це робили більше 41% опитаних. Тобто після прийому, консультації залишали лікарю певну суму. Інші популярні варіанти — операція, якесь хірургічне втручання.

Анастасія Багаліка: І знову ж, це можна розцінювати як гонорар лікарю?

Андрій Сухарина: Можна. Але тут ми повертаємося до іншого нашого питання: ми питали, як були сплачені ці кошти. І абсолютна більшість говорила про те, що давали їх напряму лікареві, який здійснював лікування, без жодних квитанцій. Теоретично це можна розцінювати як гонорар, але якщо б ми говорили про оплату, вона мала би бути зафіксована, з неї мали би піти податки, наприклад.

Інше питання: яким чином ви або ваші близькі розраховувались за медичні послуги? Лише 10% зазначили, що вони отримали їх безкоштовно. Більшість (54%) готівкою без квитанцій, 25% зазначили: благодійний внесок, оплачений по квитанції. Куди далі йшли ці кошти ми не могли розбиратися, потрібно інше комплексне дослідження стосовно того, як функціонують ці благодійні фонди при лікарні. Інший спосіб — готівкою в касу — це було майже 22%. Тобто якщо готівкою сплачується в касу, отримується квитанція. Мабуть, це не можна розцінювати як хабар, скоріше, це практика.

Анастасія Багаліка: В якій сфері найбільше дають хабарі?

Андрій Сухарина: Згідно опитування — медицина.

Анастасія Багаліка: А на другому місці освіта. Чому ці сфери найбільш чутливі до побутового хабарництва?

Андрій Сухарина: Так, на другому місці освіта. Люди стикаються з цими сферами постійно.

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.