Новини за 72 секунди: як працюють американські ЗМІ?

У студії працюють журналісти «Громадського радіо» Олексій Бурлаков та Олег Білецький.

Олег Білецький: Ми з американцями подібні чи все-таки різні?

Вадим Карп’як: Програма задумала Конгресом США для обміну досвідом з людьми із колишнього СРСР. Я думав, що від них ми відстаємо років на 10-20. Але в них все так, як і у нас. Абсолютно ідентичні проблеми. У них журналістика — це бізнес, вони продають товар, що називається новини. А ось їхні теоретики говорять про занепад професії — як і у нас. Але в них інтерв’ю з політиками інтелігентніше, вони слухають одне одного.

Олексій Бурлаков: Яка у них реакція на журналістські матеріали?

Вадим Карп’як: У них, якщо журналіст когось викрив, то одразу ситуацією цікавляться слідчі органи. Але в них забагато відкриттів, важко тримати увагу на чомусь одному. От зараз у них Трамп, через якого всі хапаються за голову. Є багато звинувачень саме до журналістів, мовляв, вони вивели Трампа в люди.

В США конгресмен не коментуватиме речі, в яких не розуміється. Якщо ж прокоментує щось поза своєю компетенцією, то отримає від спікера Конгресу «по голові». А в нас депутати коментують все. Знову ж таки, в США політики теж відповідають розмито, уникають відповіді на питання.

Олег Білецький: Що пересічні люди знають про Україну?

Вадим Карп’як: Я вісім днів жив в американській родині, тому зміг зануритись у життя простих американців. Так ось пересічні американці знають необхідний мінімум про Україну. Люди, що глибше обізнані в політиці, скептично ставляться до ЄС.

Олег Білецький: Як виглядає їхній суспільний мовник?

Вадим Карп’як: В Україні я такого не бачив. Найближче до цього — наше Суспільне. Наприклад, у Нью-Гемпширі новин немає, це для них дорого. Людям розповідають про життя, знімають документальні фільми про важливі проблеми. В Америці суспільне телебачення друге за рівнем довіри після армії. Всі підкреслюють, що люди втомились від комерційного телебачення, хочуть суспільного.

Вони живуть фандрейзингом, держава дає їм 90% від потреб.

Олег Білецький: Що ти міг дати приймаючій стороні?

Вадим Карп’як: Для американців спілкування з нами — це теж змога дізнатись щось про світ, порівнюють і «звіряють годинники». Якщо у нас буде в студії іноземець, ми ж теж будемо його про все розпитувати.

Я був на одній кантрі-радіостанції, яка дуже популярна у штаті. Кожні півгодини у них йдуть випуски новин протягом 72 секунд. Чоловік, який цим займається, озвучив, як на мене, ідеальну формулу, як треба підбирати новини: потрібно балансувати між тим, що люди хочуть і повинні почути.

Олексій Бурлаков: Расскажите о программе.

Вадим Карп’як: В програмі взяли учать 20 журналістів. Перший день ми всі разом провели у Вашингтоні, потім нас поділили на чотири групи, кожну з яких закинули в певний штат. Кожна група мала своє завдання: була група розслідувачів, наша група вивчала взаємодію влади та ЗМІ.