Означити емоційний зв'язок із містом. Анастасія Левкова – про «Приватну урбаністику»

45

Говоримо про те, як характеризують українці цікаві та важливі для них міста та про що вони пишуть

Ведучі

Григорій Пирлік

Означити емоційний зв'язок із містом. Анастасія Левкова – про «Приватну урбаністику»
https://static.hromadske.radio/2018/06/hr_kyivdonbass-2018-06-26_levkova-kleshnya.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/06/hr_kyivdonbass-2018-06-26_levkova-kleshnya.mp3
Означити емоційний зв'язок із містом. Анастасія Левкова – про «Приватну урбаністику»
0:00
/
0:00

Про це розповідає кураторка проекту «Приватна урбаністика» Анастасія Левкова. А Анна Клешня поділилися своїми враженнями від Донецька – текст про це місто вона й підготувала для «Приватної урбаністики».

Проект розпочався з особистого зацікавлення, розповідає Анастасія Левкова:

«Я дуже цікавлюся урбаністикою, відчуваю міста, люблю про них говорити, означувати з ними свій емоційний зв’язок. Мені хотілося писати про міста самій та читати тексти інших про міста.

Потім я зрозуміла, що ця ідея важлива й в суспільному сенсі. Я виходила з тези Юрія Андруховича, який у 1991 році писав, що ми, українці, ще досі не освоїли власних міст. Мені здається, за чверть століття, яка минула від 1991 року, ми все-таки певним чином освоїли наші міста й ситуація змінилася, але процес ніколи не є завершеним, треба далі й далі освоювати наші міста. Це можна робити в різний спосіб.

Є дуже багато урбаністичних ініціатив, покликаних покращити умови життя в місті, але такі журналістські проекти, як мені здається, також є певним способом освоєння міста. Мається на увазі, що ми означуємо свій емоційний зв’язок із містом.

Акцент у «Приватній урбаністиці» на суб’єктивності та на враженнєвості. Коли я говорю з авторами про текст, який вони мають написати, кажу: «Основна вимога – щоб було зрозуміло, які ваші особисті враження від міста, який ваш приватний стосунок до міста».

Метою цього проекту не є привабити людей в ці міста. Хоча я бачу, що це також спрацьовує. Мене саму часом завдяки цим текстам приваблюють певні міста, я потім їду в них і думаю: “О, я зовсім по-іншому ставлюся до цих міст, коли прочитаю про них від авторів “Приватної урбаністики”. Але основне – означити емоційний зв’язок із містом».

Наразі в проекті вже представлено 53 міста (текстів – понад 80). У проекті є декілька публікацій і про міста, які зараз окуповані: дві статті про Донецьк, стаття про Луганськ. Говоримо й про те, як автори згадують ці міста.

«Це болюча тема, на яку важко говорити. В нас є тексти-спогади про міста, а є тексти, написані людьми, які там зараз залишилися. Але й тексти від авторів, які там залишилися, теж є спогадами. Коли місто в такій ситуації, як зараз, коли воно окуповане, вони повертаються в думках до того, що було до. Життя ділиться на епоху до окупації і теперішню. Зазвичай це дуже ностальгійні тексти», –  говорить кураторка проекту.

Анна Клешня підготувала для рубрики текст про Донецьк. Передусім це місто є для неї доволі незвичайним, адже “не все знаходиться на поверхні», говорить вона.

«Про тот же Львов все знают, что это культурная столица или что-то такое. Донецк на первый взгляд кажется достаточно простым. Когда ты окунаешься в эту структуру (больше, наверное, относится к людям, к заведениям), начинаешь ощущать необычность города. Он очень действенный, энергичный, одновременно – культурно развитый, на мой взгляд. Это не просто шахтерский город, где все простые люди и все так просто, как, возможно, многие думают, есть такой стереотип. Я просто попыталась показать свое ощущение этого города, передать это чувство».

Слухайте повну версію розмови про «Приватну урбаністику» в доданому звуковому файлі.