Громадське радіо
18 липня Генеральна Асамблея ООН визнала всесвітнім днем Нельсона Мандели. Про те, як змінилась ПАР після Нельсона Мандели, що це за країна сьогодні поговоримо з соціологинею Анастасією Рябчук, дослідницею Південно-Африканської кафедри суспільних наук університету Йоганнесбурга.
«З приходом Нельсона Мандели закінчився апартеїд. Апартеїд – це була система расової сегрегації, коли білошкіре населення та чорношкіре населення, кольорові, мусили проживати в різних районах, не мали права на вільне пересування, треба було брати спеціальний дозвіл на роботу. Це система, яку було запроваджено в 1948 році. У 1994 році відбулись перші вибори, на яких чорношкіре населення мало право голосу, і тоді Нельсона Манделу було обрано президентом. Це була мега важлива подія національного та світового масштабу», – сказала Анастасія Рябчук.
Соціологиня розповіла про політичні вподобання молодого покоління ПАР:
«Ми проводили дослідження в день виборів у 2014 році, це якраз було 20 років демократичної Південної Африки, ми їхали в дуже бідні райони і запитували людей про їхні політичні вподобання. Що нас дуже вразило, що молодь, яка голосує перший раз, дуже лояльна до правлячої партії, «Африканського національного конгресу», хоча їх критикують, сьогодні проти нинішнього президента порушено понад 700 справ в суді, пов’язаних з корупцією. Всі дуже незадоволені нинішньою ситуацією, говорять про кричущі нерівності, у Південній Африці дійсно найбільша нерівність у світі. Тобто критикують-критикують, а коли доходить до виборів – усі дружно підтримують «Африканський національний конгрес», і коли запитуєш їх: «Чому?», вони кажуть: «Ми це робимо заради Мандели». Вже трохи старша молодь, років 30 – більш критичні, і голосують за партії, які знаходяться в опозиції, або не голосують взагалі», – пояснила соціологиня.
Детальніше слухайте у доданому звуковому файлі.