Парад у 2014 році і отримання погон Муженком виявилися важливішими, ніж події під Іловайськом, - куратор батальйону «Кривбас»

Ми з ним зв’язалися скайпом з Кривого Рогу.

Сергій Стуканов: Яку чисельність мав ваш батальйон і які завдання стояли перед вами у серпні, коли відбувався наступ в іловайському напрямку?

Микола Колесников: Десь 320-350 чоловік. Коли ми під Іловайськом вибивали пости «ДНР», було задіяно десь 200 чоловік з батальйону.

5 серпня був отриманий наказ провести рейдові дії зі сторони Старобешевого в сторону міста Іловайськ, звільнити місто Іловайськ від терористів та встановити контроль, зайняти сім опорних пунктів навколо міста Іловайськ. 7 серпня був перший бій і перші втрати, потім був нічний бій, а от 8 серпня з 17-ю танковою бригадою батальйон за участі підрозділів «Правого сектору» вибив терористів і зайняв чотири опорних пункти навколо Іловайська. І от 8 чекали, коли буде штурм, зачистка міста, «Кривбас» стояв і тримався.

Я нарахував, що це вже тринадцята версія подій генерала Муженка

Сергій Стуканов: Нещодавно з’явилися свідчення начальника Генштабу ЗСУ Віктора Муженка про те, що станом на серпень 2014-го року Іловайськ вже не мав стратегічного значення. Він стверджує, що загалом Антитерористична операція просувалася по лінії фронту, завдовжки 400 км, і відповідно, Іловайськ не мав вже такого стратегічного значення. Як це виглядало в серпні 2014-го року?

Микола Колесников: Я нарахував, що це вже тринадцята версія подій генерала Муженка. Одна з версій була взагалі – ініціатива Семенченка про захоплення Іловайськ, а інша, що Коломойський хотів захопити Донецьк. Але коли я у 2015-му році надав військовій прокуратурі оригінали бойових наказів та розпоряджень, які отримав батальйон територіальної оборони «Кривбас», і було опитано 200 бійців і офіцерів-свідків, то прокурори їхали в Київ з квадратними очима.

24 серпня вони були на параді, потім були на фуршеті, обмивали нові погони генерал-полковника Муженка

Сергій Стуканов: Які це накази?

Микола Колесников: Перший наказ – це підпорядкування «Кривбасу» з сектора «Д» в сектор «Б», і другий наказ на рейдові дії та встановлення контролю над Іловайськом. Ці накази є ключовими, інші накази – це прив’язка по місцевості, зв’язок між підрозділами тощо.

Сергій Стуканов: За чиїм підписом був наказ про взяття Іловайська?

Микола Колесников: Наказ про зміну сектора був за підписом генерала Назарова, відомого по ІЛ-76, другий наказ був від Хомчака. Але все це керувалося Штабом АТО, там багато листів, за підписом генерала Назарова, зокрема. Це була спланована військова операція.

Коли тисячі бійців знаходяться під Іловайськом, бути у Києві і не прилетіти та не керувати операцією, це неприпустимо

Сергій Стуканов: Чи було розуміння, що на той момент вже було вторгнення росіян, бо Віктор Муженко нещодавно заявив, що 24 чи 25 серпня не було достовірних даних про це.

Микола Колесников: 24 серпня вони були на параді, потім були на фуршеті, обмивали нові погони генерал-полковника Муженка. Взагалі, щоб не ображати пам’ять хлопців та учасників тих подій, давайте не будемо згадувати цього генерала. Бо якщо я почну озвучувати, яку маячню несли Муженко, Гелетей, Бірюков, то це займе багато часу.

Сергій Стуканов: Поговорімо про котел і про трагічний вихід з оточення. В ніч із 28-го на 29-те серпня Володимир Путін начебто дав наказ бойовикам, які підпорядковувалися росіянам, відкрити гуманітарний коридор. І начебто той самий генерал Муженко провів 12 телефонних розмов із російським представником Бордановським з цього приводу. Спочатку були домовленості, щоб бійці виходили зі своєю технікою, потім умови змінилися і з боку Росії було висунуто умови виходити без зброї. Зі слів генерала Муженка, такі умови були не прийнятні, було прийнято рішення йти на прорив, але на прорив не пішли, бо на більш низькому рівні було прийнято рішення пристати на умови росіян.

Микола Колесников: No coments. Взагалі, коли тисячі бійців знаходяться під Іловайськом, бути у Києві і не прилетіти та не керувати операцією, це неприпустимо. Я можу фантазувати, як він мав би діяти, але на четвертий рік війни сказати, що Іловайськ – це другорядна якась подія з такими втратами… я не знаю, як так можна оббріхувати загиблих.

На четвертий рік війни сказати, що Іловайськ – це другорядна якась подія з такими втратами… я не знаю, як так можна оббріхувати загиблих

Я хочу сказати, що весь цей час росіяни рили, укріплювалися, пристрілювалися, облітували і готувалися до «коридору». Вони зробили фортифікаційні споруди у повний зріст, вони закопали свої танки, БМП, кожен сектор був простріляний і скорегований. Вони до цього «тіру» готувалися заздалегідь, це ж видно по втратах – скільки одразу спалахнуло техніки. Це був спеціально зроблений коридор, куди загнали танки і хлопців. А в цей час нам казали, що йде допомога, що все буде добре, що ми домовилися, що Путін наказав «сєпарам» сидіти тихо.

Сергій Стуканов: Чому, на вашу думку, сталася ця трагедія?

Микола Колесников: Це бездарність та безвідповідальність Генерального штабу. Парад у 2014-му році і отримання погон Муженком виявилися важливішими, ніж те, що відбувалося під Іловайськом. Запрошуйте хлопців, які проходили «коридор», які пройшли полон, вони вам розкажуть правду.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.