Патріотизм проявляється в тому, щоб не залишити після себе пляшку, коли святкуєш, — учасники «Змагального потягу»

За 34 дня — по всіх регіонах України. Як не дати патріотичному вихованню перетворитися на формальність?

Ведучі

Михайло Кукін

Гостi

Тетяна Калюх,

Михайло Франчук,

В’ячеслав Сокирко

Патріотизм проявляється в тому, щоб не залишити після себе пляшку, коли святкуєш, — учасники «Змагального потягу»
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/08/hr_kyivdonbass-2017-08-01_kaluh_sokyrko_franchuk.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/08/hr_kyivdonbass-2017-08-01_kaluh_sokyrko_franchuk.mp3
Патріотизм проявляється в тому, щоб не залишити після себе пляшку, коли святкуєш, — учасники «Змагального потягу»
0:00
/
0:00

Це знають учасники «Змагального потягу» киянин В’ячеслав Сокирко, Тетяна Калюх з Лисичанська та Михайло Франчук з Кривого Рогу.

До цього цей потяг звався «Потяг єдності», і він був більше екскурсійним, і побував у всіх регіонах України. І таких «потягів» було 7, тобто сім поїздок. Восьмий «потяг» є самовдосконаленням.

«Це було не стільки змагання. Ми переслідуємо ціль об’єднати молодь України для того, щоб виховати майбутніх патріотів і громаду, яка все-таки зможе щось змінити в цій країні», — розповідає Михайло Франчук.

«Об’єднання — це головна мета нашого потягу, тому що руйнуються стереотипи в учасників західної України і східної», — додає Тетяна Калюх.

Чому потяг називається «Змагальним», але насправді ніхто не змагався, а навпаки об’єднувався, роз’яснює В’ячеслав Сокирко.

«В нас були діти майже з усіх областей України різного віку від 10 до 27 років. Ми абсолютно всі області перемішали, перегрупували, і всі люди були в так званих „десятках“ незнайомі один з одним. І от, подорожуючи регіонами, ми періодично повністю міняли „десятки“. Тобто за тиждень можна добре здружитися, розуміти, на кого можна покластися. А потім в найнеочікуваніший момент ми все це перегруповували, і виводили з зони комфорту.

І коли були змагання, не було суперництва, що ми кращі за інших, тому що через певний проміжок часу ми знову мішалися і перзнайомлювалися. Таким чином ми знали абсолютно всіх. Наприклад, сьогодні він — мій суперник, а на тому тижні він був мій друг, тому що ми з ним були в одній команді. І це, мені здається правильний підхід», — говорить В’ячеслав Сокирко.

Коли потяг приїхав до Холодного Яру, учасники прибирали сміття в лісі, і були дуже засмучені його кількістю.

«В цьому році відзначалося 100 років Холодноярської республіці — це така вагома дата. Зрозуміло, що люди святкували, і коли ми прибирали, то багато сміття залишили люди, які вважають себе справжніми нащадками козаків. А справжній патріотизм проявляється в тому, щоб не залишити після себе пляшку, якщо навіть святкуєш», — обурюється Тетяна Калюх.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.