Підвищення ціни на газ для українців буде дешевше, ніж розірвання відносин з МВФ — Вишлінський

У студії Громадського радіо — виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. Він пояснив, чому підвищення ціни на газ вдарить по кишенях українців менше, ніж стрибок курсу долара через припинення співпраці з МВФ:

Україна вже дуже довго перебуває в переговорному процесі не тільки через ціну на газ. Найбільш складною для української влади умовою відновлення співпраці було прийняття закону про антикорупційний суд — у такій редакції, яка б забезпечувала незалежність цього суду від політичних впливів.

Наскільки я розумію, затягування з виконанням другої умови відновлення співпраці – підвищення ціни на газ для населення і підприємств теплокомуненерго – було пов’язано з тим, що уряд не поспішав виконувати це зобов’язання, оскільки не був упевненим, що буде політичне рішення щодо створення антикорупційного суду.

Вийшло так, що це політичне рішення з великим запізненням, але було прийняте. Ми маємо розуміти ціну подібних затягувань. Всі чудово розуміли, як має виглядати антикорупційний суд, більше, ніж рік тому. Якби українська влада зробила всі потрібні кроки для створення антикорупційного суду ще навесні-влітку минулого року, ми б своєчасно отримували все фінансування від МВФ, це би було дуже позитивним сигналом не лише для іноземних інвесторів, кредиторів, не лише б прискорило економічне зростання, посилило гривню і зробило нас всіх багатшими, але підвищило би довіру українських громадян до влади. Всі розуміли, що затягування цього процесу – це небажання політичних лідерів країни зруйнувати цю систему безкарності, в якій вони формувалися та до якої звикли.

В результаті ми зараз маємо сплачувати цю ціну за рік затягування. У нас би економічне зростання цього року могло бути не очікувані 3%, а 4-5%, якби ми мали своєчасне фінансування від МВФ, у нас булла б сильніша позиція валютних резервів Національного банку, іноземні інвестори вважали б, що загалом фінансова стабільність в Україні є сильнішою. Цього не було зроблено.

Те саме стосується і ціни на газ. Чому так складно йдуть переговори з МВФ? Може, люди не розуміють, а чому ж Фонд не піде на якісь поступки, як на базарі.

Зараз для того, щоб встановити ціну відповідно до тієї формули, яку сам уряд і прийняв навесні минулого року, — це десь приблизно підвищення на сам газ на 45%, на опалення це може бути 25-30%. То чому б не поторгуватися?

Причина тут юридично-етична. Навесні минулого року, коли Україна отримала позитивне рішення від МВФ і черговий транш, умова, яка була виконана, – прийняти урядове рішення, яке буде передбачати автоматичний кожні півроку перегляд ціни на газ для населення, так звані суспільні зобов’язання газопостачальницьких компаній, тобто ціна автоматично буде переглядатися кожні півроку відповідно до зміни світової ціни. Але те, що потрібно було зробити в вересні-жовтні минулого року, не зробили перший раз, навесні цього року – теж не зробили. Зараз ми дуже швидко наближаємося до опалювального сезону і, скоріше за все, це рішення буде прийматися в останній момент.

Якщо тарифи не підвищували поступово, тепер доведеться підвищувати одразу вдвічі?

Вдвічі не буде. В цьому й справа. Зараз підвищення не буде настільки жахливим, як про це кажуть політики. Особливо, якщо це порівнювати зі зміною реальних доходів громадян, навіть номінальних доходів громадян. Ми дивимося, як змінилася номінальна зарплата та пенсія – два основні джерела доходів громадян. Якщо брати зміну зарплати (травень) – це номінальна зміна десь на 30%, по пенсіях більше – близько 40%. Якщо подивитися, то це коригування фактично не більше, ніж та зміна доходів, яка є в громадян. Якщо говоримо про найбідніших, слід завжди відкидати аргументи про нещасних пенсіонерів, які не зможуть платити та будуть сидіти в холоді, тому що пенсіонери майже на 100% покриті субсидіями.

Чому настілки важливим є отримання грошей від МВФ і позитивне рішення загалом?

Цього та наступного року Україна має сплатити приблизно 10 мільярдів доларів за зовнішнім боргом. Цих грошей немає в казні. Для того, щоб заплатити, треба в ідеалі мати валюту на рахунках Міністерства фінансів, але хоча би мати гривню. Валюти станом на весну в нас було приблизно півтора мільярда доларів, після цього сильно ми її не збільшили. Гривні – теж, у навіть по пенсіях виникають такі касові розриви, що їх потрібно затикати (а це базові витрати).

То чи хочемо ми, щоб друкувалися гроші, фактично гривня придумувалася нізвідки, й ми забрали до кінця наступного року більше половини резервів Національного банку? Щоб заплатити 10 мільярдів, якщо в нас немає валюти, нам потрібно надрукувати неіснуючу гривню, за неї якось змусити Національний банк продати долари Міністерству фінансів. Цієї гривні ми особливо не відчуємо, але, по-перше, це буде порушення базових принципів, як має працювати Національний банк. Ми проходили це в 90-х – не варто проходити знову. На більш прикладному рівні: з 18-ти з копійками мільярдів доларів резервів, які є зараз, в нас залишиться дев’ять мільярдів доларів валютних резервів. У грудні 2014 року резерви були шість-сім мільярдів – загрози зрозумілі. Окрім цього, в 2020-21 роках за зовнішнім боргом потрібно сплатити ще 13 мільярдів.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.