«План повернення» Криму: основні пункти

План заходів включає 17 завдань, серед яких — розвиток контрольних пунктів на адмінмежі з Кримом, транспортної інфраструктури, вдосконалення системи соціального захисту українських політв’язнів у Росії та їх рідних, жертв репресій на півострові, а також заходи, спрямовані з розвитком освітнього потенціалу та покращення достпупу до медицини. Представляє план Юлія Тищенко — експертка Українського незалежного центру політичних досліджень

Тетяна Курманова: Що це за план?

Юлія Тищенко: Це не глобальна стратегія, це не план деокупації Криму. Це план заходів, спрямований на декілька функцій. З одного боку, це питання допомоги співгромадянам, які залишились в Криму, а також допомога ВПО з Криму, які перебувають на території України.

Цей план передбачає низку заходів, пов’язаних із соціальною політикою, освітньою політикою, інформаційною політикою, гуманітарною політикою. Зокрема ті речі, що хвилюють наших співгромадян, які часто відчувають себе залишеними. В плані також є речі, пов’язані з допомогою політичним в’язням та їхнім дітям, бо сьогодні десь в 67 дітей батьки знаходяться у в’язницях, потрібні адвокати. І  одна з цілей плану — створення державного фонду, який має прозоро акумулювати кошті, які будуть спрямовані на допомогу.

Тетяна Курманова: Хто був залучений до створення плану?

Юлія Тищенко: Дуже широко були залучені абсолютно різні експерти, ті, хто приїхав з Криму, хто займається Кримом давно. Приблизно 17 осіб. Це не грантовий проект, це просто ініціатива, пов’язана із співпрацею представників МінТОТ та громадських експертних організацій.

Тетяна Курманова: Далі повинен затвердити Кабмін?

Юлія Тищенко: Ще навіть не Кабмін. Мають подивитися різні профільні міністерства, бо це доволі амбітний документ, як на мене. Він стосується діяльності Мінсоцполітики, Міносвіти, Мін’юст, МОЗ. Тобто різних установ, які мають визначитися: можуть вони чи ні, чи поділяють таку діяльність. Зараз ці речі вони будуть узгоджувати.

Тетяна Курманова: А скільки заплановано фінансування?

Юлія Тищенко: Треба дивитися на заходи, які заплановані і ще не реалізуються. Будівництво ЦНАПів у Херсонській області, наприклад, — це значна сума. Наскільки я розумію, тут можуть допомогти певні гуманітарні організації, звичайно, має бути державне фінансування. Але деякі заходи, які вже реалізуються, наприклад, в сфері освіти, створення центрів для сприяння щодо вступу до українських вишів, вже певною мірою фінансуються. Мені складно сказати, скільки що буде коштувати, бо потрібно прописувати певну програму під кожен пункт.

Тетяна Курманова: Як ви думаєте, проголосують за цей план?

Юлія Тищенко: Це має робити Кабмін. Багато залежить від Міністерства з питань тимчасово окупованих територій, від того, чи вистачить в нього політичної ваги, від віце-прем’єрів, які курують відповідні питання. Всі мають зрештою зрозуміти, що дійсно на третьому році окупації відсутність бодай якихось сформульованих напрямів — це вже дуже сумно. Про стратегію потрібно говорити, можна довго сперечатися, що має бути раніше: реінтеграція чи деокупація, що це взагалі таке, в який спосіб. Але, думаю, відповідальні органи влади мають усвідомлювати, що бодай такого роду система заходів, певний план дій має бути ухвалений.  

Ірина Ромалійська: Можете розповісти про основні пункти?

Юлія Тищенко: Наприклад, збереження національної культурної спадщини. Це захист тієї спадщини, яка залишилась на тих територіях; система оцінки, реєстрів, нових експонатів.

Один із пунктів — це питання посилення протидії корупції. Маються на увазі речі, пов’язані з адміністративною межею. У плані також є освітній потенціал. Є питання, пов’язані з молоддю, спортом. Наприклад, участь кримських дітей в різних спартакіадах і подібних заходах від України.

Також є питання мовної політики. Це заходи в інформаційній сфері, стосовно розвитку мовлення. Це і підтримка ЗМІ, які були вимушені переїхати.

В програмі передбачений і доступ до медицини, створення відповідних програм, щоб люди з Криму могли приїхати сюди в разі необхідності та отримати медичну допомогу.