facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Представник президента не прийшов у КСУ на розгляд мовного закону, — Шишкін

Це свідчить про ставлення адміністрації президента до цієї проблеми, — вважає колишній суддя Конституційного суду Віктор Шишкін

Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

КСУ почав розгляд конституційності скандального «мовного закону Колесніченка-Ківалова». На зв’язку телефоном Віктор Шишкін, який знаходиться в залі Конституційного суду. Колишній суддя КСУ коментує, як довго можуть розглядати подання і з яких причин закон має бути визнаний неконституційним. 

Наталія Соколенко: Наскільки робочою є атмосфера у конституційному суді і наскільки конструктивно підходять до розгляду судді конституційного суду?

Віктор Шишкін: З точки зору процесуальних вимог атмосфера нормальна, дотримуються всі процесуальні вимоги. Але процес — довготривале явище, бо треба розглянути кожне клопотання. Інше питання, що деякі клопотання необов’язкового розглядати в нарадчій кімнаті. Але суд дуже довго розглядав питання, пов’язане з відводом, яке заявила сторона звернення подання про визнанням неконституційним мовного закону.

Про відвід цих суддів, по відношенню яких на підставі постанови ВРУ 2014 року відкрито кримінальні справи, у зв’язку з так званим конфліктом інтересів. Суд довго розглядав це питання у нарадчій кімнаті, відхилив його і засідання продовжилося. Але на це було витрачено більше години

Наталія Соколенко: Якби ви зараз розглядали цей закон у статусі судді конституційного суду щодо того, щоб визнати його неконституційним, у чому конкретно закон не відповідає Конституції України?

Віктор Шишкін: Тут два моменти. Будь-який закон визнається неконституційним з двох підстав: суті і процедури. Повинна бути дотримана конституційна процедура прийняття будь-якого закону. А з точки зору суті, наскільки норми закону відповідають нормам Конституції.

З боку процедури цей закон є неконституційним, ми й раніше про це говорили. Справу відкривали в колегії, яку я очолював. На першому місці у будь-якому судочинстві порушення процесуальних норм весь час були на першому місці. Які конституційні процесуальні норми були порушені? Голосування депутатів одноособово, власноруч. Особливо в той період, закони приймались через так зване «піаніно». А у Конституції написано, що депутат голосує сам. Це 100% порушення Конституції.

Сергій Стуканов: Коли можна очікувати на остаточне рішення і якщо закон буде визнаний неконституційним, він автоматично визнається нечинним?

Віктор Шишкін: Слово «неконституційний» покриває все. Звичайно, він не повинен діяти з моменту прийняття рішення — тоді закон не є діючим. Але не думаю, що сьогодні буде прийняте рішення і не думаю, що сьогодні в повному обсязі буде завершене судове зсідання.

Суддя-доповідач не почав свою доповідь. Повинні виступити з доповідями особи, які подавали конституційне подання. Повинна бути сторона, яка має заперечувати — теоретично мав би заперечувати представник ВРУ. Мав би виступити представник президента, оскільки президент підписує закон після прийняття. Але представника президента нема у залі засідань. Таким чином ми бачимо, яким є ставлення до цього закону адміністрації президента.

Всі ці особи мають виступити. Плюс експерти, бо були експерті висновки, подання допитів свідків стосовно того, що депутати голосували за когось. Думаю, це фізично не може бути вирішене за сьогодні.

Після вивчення всіх документів та аналізу доказової бази судді будуть над цим думати — це може тривати і тиждень, і кілька місяців. Якщо не приймається рішення, оголошується перерва, це може тягнутися і пару років.

Поділитися

Може бути цікаво

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо

Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо

Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації

Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації