Про перспективи України стати членом ЄС можна буде говорити, коли Європейському Союзу це буде вигідно, — Гопко

Підіб’ємо підсумки саміту з головою Комітету Верховної Ради України із закордонних справ Ганною Гопко.

Сергій Стуканов: Ми очікували від цього саміту кількох дуже конкретних речей. Це визнання перспективи членства, конкретне просування по лінії співпраці, наприклад Асоціація з Шенгенською зоною чи Енергетичний союз, це макрофінансова допомога і інформація про участь Європейського Союзу у миротворчій місії.

Почнімо з перспективи членства. Було підписано спільну декларацію з країнами-членами ЄС. Чи прозвучала там наша перспектива членства?

Ганна Гопко: Саміт «Східного партнерства», як і сам формат «Східного партнерства» важливий тому, що це можливість узгоджувати якісь позиції для країн цього регіону. А з іншого боку, є певні складнощі, оскільки різні учасники «Східного партнерства» мають різні швидкості, різні досягнення. Троє з них вже асоційовані члени, які мають Угоди про Асоціацію – Україна, Молдова, Грузія. Інші мають тісні зв’язки з Росією, і не сприймають Росію як країну-агресора. І тут є певні відмінності, які було важко пописати в один текст декларації, наприклад, що Росія є агресором для Вірменії чи Азербайджану.

Сергій Стуканов: Тобто те, що Росія не була згадана в цій декларації – це заслуга Вірменії, Білорусі, чи деякі європейські країни цьому теж опиралися?

Ганна Гопко: Заслуга Росії в тому, що всі очікували, що буде президент Білорусі Лукашенко на цьому саміті, але потім ми побачили, що його не було серед учасників. Ми повинні розуміти, що залежність від російських поставок енергоносіїв впливає на рішення певних країн.

В самому Європейському Союзі ми побачили багато противників того, щоб згадувати та чітко давати перспективу членства тим країнам, які вже мають кращі здобутки. Тому ми запропонували 20 пропозицій того, як далі розвивати співпрацю в рамках «Східного партнерства». Але тут потрібно говорити, що перспективи членства стануть реальністю, коли ми покажемо швидші темпи виконання, зокрема, Угоди про Асоціацію. Коли тенденції до зростання українського експорту на ринки ЄС будуть закріплюватися.

Тому я думаю, що потрібно надалі працювати над пришвидшенням темпу реформ, виконання тих важливих законів, ухвалених в енергетичній сфері, медичній тощо. Крім того, треба розуміти, що в Європейському Союзі зараз дуже турбулентні часи, багато внутрішніх викликів, є певне пріоритетність до внутрішньої політики. Але поза тим, ми своїм сигналом перспективи членства чітко починаємо говорити, що не треба розглядати Україну сірою зоною між агресивною Росією і цивілізованим Заходом.

Коли наші галузі і сфери будуть тісно взаємодіяти з Європейським Союзом, це наблизить політичне рішення про вступ України до ЄС.

Сергій Стуканов: Сьогодні було оголошено про те, що «Східне партнерство» закликає створити спільний авіапростір з Україною. А що стосується Митного чи Енергетичного союзу? Або Асоціації з Шенгенською зоною? Які тут перспективи?

Ганна Гопко: Що стосується Енергетичного союзу, то є певні досягнення з боку України, ухвалення певних законів: закон про ринок газу, закон про ринок електроенергії, єдиний енергорегулятор. Але потрібне виконання цих законів, певна гармонізація нашого законодавства під ЄС, приєднання до Третього енергетичного пакета.

Сергій Стуканов: Що таке Митний союз?

 Ганна Гопко: Митний союз – це одна з ідей, які намагається просувати Адміністрація президента, разом із Шенгенською зоною. Очевидно, що це підхід президента секторальної співпраці, розуміючи, що поки немає політичної волі щодо перспективи членства. Але після Угоди про Асоціацію, зони вільної торгівлі, безвізового режиму далі важливо, щоб партнерство розвивалося з поглибленням в секторах нашої інтеграції. І це дасть можливість зблизити ринки, студентів, які зможуть мати можливість навчатися на таких самих умовах, як і студенти країн ЄС. В такий спосіб, коли наші галузі і сфери будуть тісно взаємодіяти з Європейським Союзом, це наблизить політичне рішення про вступ України до ЄС.

Як тільки в Європейському Союзі зрозуміють, що приєднання України вигідно так само їм, що це посилить і безпеку, і захист від кібер-атак, тоді в них буде більше сприяння

Сергій Стуканов: А чи не стане це певним чином замінником, коли постане питання: «Якщо ви це все маєте, навіщо вам юридичне членство»?

Ганна Гопко: Я думаю, що до того моменту, коли це питання виникне на порядку денному, пройде ще трохи часу. Все буде залежать від внутрішньої ситуації в ЄС, тому що зараз вона не дуже сприятлива для того, щоб Україна висувала свої нові бачення цілей членства в Європейському Союзі.

Але наш ключовий меседж, що країна належить до континенту Європи, до європейської країни. І як тільки в Європейському Союзі зрозуміють, що приєднання України вигідно так само їм, що це посилить і безпеку, і захист від кібер-атак, тоді в них буде більше сприяння. І нам треба працювати на посиленням цього розуміння.

Сергій Стуканов: Давайте обговоримо питання макрофінансової допомоги, чи ще його називають планом Маршалла. Чи наблизив нас саміт «Східного партнерства» до великих грошей з ЄС?

Ганна Гопко: Як би ми не назвали цей план інвестицій, він важливий для України за виконанням певних умов, як можливість і мотивація подальшого впровадження реформ, можливість вирівняння інфраструктурного розриву між країнами ЄС і Україною, як можливість подолання бідності. Це так само протидія зростаючому популізму і для того, щоб у 2019-му році ми не побачили реваншу представників проросійських сил та популістів, як здійснять відкат реформ назад.

Але тут є питання і до нашого українського парламенту та уряду стосовно наших національних інтересів – які галузі ми хочемо розвивати. Ми відстояли позицію, що не буде скасування мораторію на експорт лісу-кругляка, щоб запрацювала деревообробна галузь в Україні. І бельгійські та австрійські компанії за ці два роки існування мораторію інвестували мільйони євро в створення меблевих фабрик на Львівщині та інших деревообробних підприємств.

Сергій Стуканов: Сьогодні на саміті про це конкретно йшлося?

Ганна Гопко: Про це говорив президент, зазначаючи, що домовлено на наступний тиждень надходження якоїсь макрофінансової допомоги, але ми теж повинні  розуміти, що нам не потрібні позики як чергові борги, нам потрібні інвестиції, які забезпечать розвиток країни.

Повну версю розмови можна прослухати в доданому звуковому