Проблеми переселенців: що можна зробити вже сьогодні для їх вирішення?

Голова ГО «Всеукраїнська Асоціація Переселенців» – про коефіцієнт уразливості, електронну картку переселенця, фінансування житлових програм та інші кроки, які мають бути зроблені якомога швидше.

Сергій Стуканов: Про що одразу варто сказати, якщо говоримо про облік переселенців?

Руслан Калінін: Держава повинна взагалі визначити, що потрібно робити з переселенцями – потрібно інтегрувати чи повертати їх додому. За даними Національної системи моніторингу 25% переселенців збираються повертатися додому, коли закінчиться конфлікт, але коли це станеться – незрозуміло. З іншого боку, близько мільйона переселенців потрібно ефективно інтегрувати до місцевих громад уже зараз.

Що держава має для цього зробити? По-перше, це електронна база переселенців. Держава повинна була зробити це ще кілька років тому, однак ця база не працює. Ми напрацювали своє бачення того, як вона повинна виглядати, що повинна містити. Ця база повинна відображати соціальний статус переселенців, склад родини, потреби переселенців, яку допомогу переселенці отримують від держави або від міжнародних донорів. Нам треба провести перереєстрацію всіх переселенців, таким чином ми дізнаємось реальну їхню кількість. Зараз всі кажуть про півтора мільйона, мільйон, два, але ніхто не знає точно, скільки таких переселенців.

Ми пропонуємо змінити паперову довідку переселенця на пластикову картку. Це більш зручно та сучасно. Ми пропонуємо, щоб ця картка також виконувала функцію соціальної картки – щоб її власники отримували знижки в великих мережах, які будуть зареєстровані в цій програмі. Таким чином переселенці зможуть економити, а бізнес візьме на себе соціальну відповідальність.

Ми пропонуємо ввести поняття «коефіцієнт уразливості». Це певна кількість балів, яку отримає переселенець відповідно до наступних параметрів: склад родини, кількість неповнолітніх дітей, кількість у сім’ї людей з інвалідністю, учасників бойових дій, загиблих у результаті бойових дій. Це потрібно також для того, щоб створити чергу на отримання житла. Зараз є міжнародні донори, які хочуть допомогти переселенцям вирішити житлове питання. Але як ми будемо вирішувати, які переселенці отримають це житло в першу чергу? Цей коефіцієнт дуже допоможе в цьому.

Сергій Стуканов: В 2017 році була прийнята програма «Доступне житло», в цьому році вона була профінансована на сто мільйонів, але була профінансована – не означає, що запрацювала. На даний момент у різних містах у чергах стоять переселенці, щоб подати заявку, після цього – документи, але поки не йдеться про те, що програма працює. Але підкажіть, деяка кількість переселенців підписала договори з забудовниками?

Руслан Калінін: Так, це було в 2017 році – 89 сімей підписали договори, мабуть, декотрі отримали житло. В цьому році – сто мільйонів. Це дуже мало – приблизно 300-350 сімей зможуть скористатися програмою. Тому наша Асоціація з народними депутатами подала законопроект, який передбачає дофінансування програми на 900 мільйонів гривень. Ми не знаємо, чи буде підтримка народних депутатів, загалом подібних законопроектів у Раді чотири. Кожен із них передбачає дофінансування цієї програми. Котрий з них отримає підтримку – поки незрозуміло.

Сергій Стуканов: Але додаткові гроші зможуть виділити, якщо успішно будуть освоєні сто мільйонів. На якій все це стадії і хто це гальмує?

Руслан Калінін: Зараз є така ситуація, як зрив програми – досі вона не почала працювати. Гроші, з одного боку, виділили, але їх ще не почали освоювати, бо досі немає механізму вибору об’єктів. У тому році був один механізм, ми запропонували інший. Мінрегіон згоден із механізмом, який ми запропонували, але поки це не працює. Найближчим часом у мене буде зустріч з представниками Мінрегіону і я намагатимусь просувати цю ситуацію. Якщо ми не вирішимо її найближчим часом, ми не отримаємо підтримку народних депутатів.

Сергій Стуканов: Скільки людей у цьому році в Києві вже встигли податися на цю програму?

Руслан Калінін: Зараз на програму в Києві подалося більше двох тисяч людей, загалом по Україні – близько п’яти тисяч. Ми рахуємо, що до кінця року це буде близько десяти тисяч. Людей дуже багато, але фінансування поки що немає.

Де ми можемо взяти кошти на фінансування житлових програм? Кілька тижнів тому я зустрічався з німецьким банком KFW, з якими ми говорили про можливість надання Україні такої допомоги. Вони розповіли, що працюють з МінТОТ, що в них вже на останній стадії договір і найближчим часом його підпишуть і тоді почнеться робота. Але зважаючи на те, як у нас працює МінТОТ, у мене є сумнів, що це буде найближчим часом.

Сьогодні Міністерство соціальної політики уклало договір із цим німецьким банком KFW. Банк виділив дев’ять мільйонів євро на вирішення житлового питання переселенців. На ці гроші будуть побудовані 10-12 багатоповерхівок – програмою скористається близько тисяча переселенців. Це п’ять областей: Запорізька, Харківська, Дніпропетровська, підконтрольні Україні території Донецької та Луганської області.

Сергій Стуканов: У своїй статті ви писали про те, що потрібні також деякі нормативні врегулювання. Чи можна це зробити швидко і які саме зміни необхідні?

Руслан Калінін: Я сподіваюсь, що це можна зробити швидко – на все повинна бути політична воля. З чим ми стикаємося зараз? Якщо міжнародні донори захочуть фінансувати якісь житлові програми, передати житло переселенцям на постійну основу, вони не зможуть це зробити, бо в нас у житловому кодексі немає такої категорії, як ВПО. Я розумію, що треба змінювати цей кодекс. Це може зайняти довгий час, але можна якось точково змінити саме ці позиції стосовно ВПО.

Далі – питання іпотеки. Міжнародні донори готові давати цю іпотеку під реальну кредитну ставку 7-8%, але щоб погодити всі процедури з українською владою, потрібно шість-сім років. Це взагалі нереально. Я пропоную спростити ці перепони, щоб ми могли брати іпотеку в міжнародних партнерів, адже вони готові її надавати.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.