На зв’язку Олег Іванов, дослідник цього інституту, кандидат соціологічних наук, який коментує результати дослідження, основні тенденції та їх можливі причини.
Олена Бадюк: Чи бачать себе українці в ЄС за даними дослідження?
Олег Іванов: На питання, яким інтеграційним напрямом має йти Україна, населення 18+ обирало варіант вступ до ЄС (46,2%). А вступ до Митного союзу з Росією лише 11,6%. Але на підконтрольній Україні частині Донбасу вступ до ЄС як пріоритетний напрямок підтримали 12,6%. 34,6% підтримують вступ до Митного союзу з Росією. Дані не досить однозначні.
Олена Бадюк: А яка тенденція, порівнюючи з минулими роками?
Олег Іванов: Якщо порівнювати з даними до 2014 року, то рівень підтримки вступу до ЄС в цілому зріс. Якщо порівнювати з даними останніх трьох років, рівень підтримки вступу до ЄС поступово знижується.
Олена Бадюк: З чим це пов’язано?
Олег Іванов: Можуть бути різні фактори. Швидкість інтеграційних процесів з європейським простором, певне розчарування в ній. Наприклад, обіцяний безвізовий режим відкладається на невідому перспективу. Також — це ототожнення нинішньої української влади з європейською інтеграцією. Влада постулює себе як провідник цієї інтеграції, незадоволеність діями влади корелює з незадоволеністю цим напрямом інтеграції. Ще один фактор — сприйняття реакції європейських лідерів на події на сході України. Це почалось з Євромайдану, коли різні дипломатичні стурбованості викликали обурення.
Не відчувається підтримка в реалізації Мінських домовленостей, загроза відміни санкцій щодо Росії.
Тетяна Курманова: Вам не задаться, що були б інші дані, якби Крим і Донбас був теж опитаний?
Олег Іванов: Дані були б іншими. Крим традиційно був більш проросійським регіоном України. Окупована частина Донбасу також піддається пропагандистському впливу. Але в сумі відносна більшість в результаті підтримувала вступ до ЄС.
Тетяна Курманова: Ви побачили істотні регіональні відмінності?
Олег Іванов: На заході вступ до ЄС обирають 66%, на Донбасі лише 12%. В східному макрорегіоні загалом 30%. Різниця сходу і заходу більша, ніж вдвічі. Крім зовнішніх чинників є ще соціально-структурні чинники, які мають більш тривалий вплив. Наприклад, етнічна самоідентифікація людини, рідна мова, конфесійна належність.
Регіональні відмінності в геополітичних орієнтаціях завжди були і досі зберігаються.
Олена Бадюк: Чи достатньо відомо про переваги та недоліки інтеграції до ЄС?
Олег Іванов: Щоб точно відповісти, треба окреме дослідження. На мою думку, інформації багато, але вона недостатньо різноманітна, щоб люди орієнтувалися в нюансах європейської політики. В економічній, соціальній сфері. Багато говорять про підтримку прав людини в ЄС, але різні агенти соціального впливу прив’язують підтримку прав людини і, наприклад, прав ЛГБТ-спільноти. Це викликає певне збурення. Наше суспільство достатньо консервативне, і це викликає негатив.
Урізноманітнення інформації про ЄС мало б позитивний ефект. Але не лише інформація має вплив, а й дії політиків, які ідентифікують себе з європейським напрямком. Негативно оцінюють президента по Україні понад 70%, а на Донбасі 93%. І президент ідентифікує себе з цим напрямком. І тому підтримка цього напряму теж падає. Потрібно доносити до суспільства, які кроки здійснюються в напрямку євроінтеграції, як це покращить життя пересічних українців.