Росія може напасти на Україну з боку Придністров’я, — Ігор Гузь

У студії народний депутат від фракції Народний фронт Ігор Гузь.

Ірина Ромалійська: Які ваші враження від візиту?

Ігор Гузь: Я вже вп’яте у Молдові — цікавлюся політикою, маю багато знайомих і друзів. Враження гнітюче. В першу чергу, ситуація на південних рубежах нашої країни дуже критична. В Молдові відбулася зміна президентської вертикалі, вперше за довгий період часу були прямі вибори і проросійський кандидат Ігор Додон став президентом. Це великий мінус для нас і поганий сигнал.

Фактично соціалістична партія зі своїми союзниками, якби були парламентські вибори, взяла би більшість, а там парламентсько-президентсько країна. І це також великий мінус.

Третій мінус, Придністровська проблема не вирішується, російська військова база залишається, контрабанда як ішла в обидві сторони, так і йде.

Пригнічує, що українці, які проживають у Молдові, вже не кажу про придністровських, принципово з року в рік голосують за проросійські сили. Ці 25 років Україна не працювала зі своїми співгромадянами, яких там 12%.

Ірина Ромалійська: Ви писали і про те, що, ніби, є і військова загроза зі сторони Придністров’я.

Ігор Гузь: Є військова база, 1300 військових, є достатньо військових складів для того, щоб поставити під озброєння значно більшу кількість військових, яких туди можуть перекинути. Фактично в тилу в нас є можливість розгорнути серйозне військове угрупування. На жаль, ми не вчиняємо тих дій, які можуть вплинути на ситуацію. Єдиний наш вплив на Придністров’я — «кнопка» припинення контрабанди.

 

 

Ірина Ромалійська: Сама Молдова не блокує Придністров’я. Чому ми будемо блокувати?

Ігор Гузь: Я говорив не про 100% блокаду, йдеться про блокаду контрабанди. Умовний кордон між Україною і Придністров’ям є дуже прозорим.

Ірина Ромалійська: Ви говорили, що МЗС написало вам листа. Про що?

Ігор Гузь: Вони висловили стурбованість і незгоду, що я поїхав, сказав, що теоретично можлива блокада Придністров’я, що там російська база і нам треба тиснути. Я висловив свою думку як заступник голови комітету, як народний депутат України.

Ірина Ромалійська: МЗС не сподобалась різкість?

Ігор Гузь: Те, що я сам поїхав, провів перемовини з лідерами опозиції (Майєю Санду — екс-кандидатка в президенти).

Ірина Ромалійська: Що ми маємо робити як держава? Які відносини будувати з новою владою Молдови?

Ігор Гузь: Очевидно, з президентом Додоном треба говорити. Звичайно, його заяви, щодо Криму і що це російська територія, вже знизили градус. Але, я думаю, президент Порошенко і МЗС повинні шукати шляхи і спілкуватися з ним.

Також я запросив до Києва лідерів опозиції Майю Санду і керівника Платформи ДА Нестасе Андрея. Думаю, з ними також треба вести діалог, бо це представники проєвропейської опозиції.

Мені здається, також треба повернутися обличчям до українців у Молдові. Якщо там нема української книги, школи, журналу, телебачення, радіо, не буде і проукраїнської позиції українців. 

Насамкінець, основне питання — Придністров’я. Не дай Боже, Росія захоче дестабілізувати ситуацію на півдні, вона може через Маріуполь наступати військовими силами, фактично з іншої сторони до Одеси з Придністров’я не так далеко. Ми нічого не робимо, щоб шукати інструментарій, виводити військових і склади з території Придністров’я.

Ірина Ромалійська: Було багато розмов, що у президента України Петра Порошенка є бізнес з Володимиром Плахотнюком — єдиним великим олігархом у Молдові. Він досі існує?

Ігор Гузь: Я не можу стверджувати. Говорять, що дійсно є, є дружні стосунки. В кулуарах говорять, що є співпраця і порозуміння.

Анастасія Багаліка: Вам важко оцінювати ситуацію в соціальному плані, наприклад, як люди зможуть реагувати на те, що Росія з того боку може напасти на Україну?

Ігор Гузь: Як будуть ставитися? На жаль, хоча там живе третина українців, будуть симпатизувати Росії, якщо буде агресія по відношенню до української сторони.

Загалом там погіршилась соціально-економічна ситуація: оплати до пенсій зменшились, інші моменти. Я розумію, що на території Придністров’я проживає близько півмільйона населення: по третині молдован, росіян і українців. Але сьогодні це така маса, яку ми називаємо «гомо совєтікус». Це люди, які тужать за Радянським Союзом, навіть молоді, орієнтовані на РФ.

До речі, вони мають паспорти України, Росії, Румунії, Молдови, бо за придністровським паспортом вони не можуть нікуди виїхати. Це дорога, якою, напевно, буде йти «ДНР» і «ЛНР», якщо ми найближчим часом не повернемо окуповані території. Вони вже фактично роздають російські паспорти, за якими будуть пробувати виїжджати, а якщо в нас буде безвіз — і український паспорт буде цінним.

Ірина Ромалійська: Хочу перейти і до українських тем. Ви активно підтримували блокаду.

Ігор Гузь: Так.

Ірина Ромалійська: І це йде в розріз із позицією фракції «Народний фронт». З цього приводу були якісь розмови?

Ігор Гузь: Фактично фракція не приймала рішення як такого, що вона проти блокади. Але, дійсно, підтримують її одиниці. А я її підтримую «руками і ногами», в мене є свої аргументи. Я її сам ідеологічно підтримую, мої помічники, колеги, сім’я, виборці теж.

Ірина Ромалійська: З цього приводу нема конфлікту всередині фракції?

Ігор Гузь: Думаю, є напруга стосовно позиції. Але хто мене знає, той знає: якщо я займаю позицію, я обґрунтовую її. Не варто на мене тиснути, бо в мене такий характер, що далі буде тільки негативно. Тому наразі я тиску не відчуваю.

Ірина Ромалійська: З Арсеном Аваковим не було розмови з цього приводу?

Ігор Гузь: Не було. Хоча сьогодні він був на фракції Народного фронту, аргументував свої позиції. Більше того, якщо в зал буде виноситись питання про зняття недоторканості з Володимира Парасюка, з яким я дружу, це мій колега-побратим, я не просто буду проти, я буду категорично виступати.  Одної причини.

За три роки діюча сьогодні влада (хоча я — член коаліції і певним чином несу за це відповідальність) не змогла посадити ні вбивць Небесної сотні, ні Добкіна, ні Льовочкіна, ні Бойка, але береться за Парасюка.

Ірина Ромалійська: Саме тому, на вашу думку, народний депутат має право вести себе так, як вів Парасюк?

Ігор Гузь: Поведінка Парасюка мала дві сторони. Перша — його емоції, які він не має права надто вживати (це крики до правоохоронців та інші моменти). Але я вам скажу таке: якби я був там і віз блокадників до редута, а мене з формальних причин не пропускали, то було два варіанти: прориватися в той чи інший спосіб або повернутися назад. Тому це питання не має одної сторони.

Ірина Ромалійська: А якщо Володимир Парасюк запропонує проголосувати за відставку Авакова?

Ігор Гузь: Тут нема «чорного» і «білого». Я вважаю, Аваков багато зробив, реформи відбуваються, хоч і важко.

Ірина Ромалійська: Будете голосувати чи ні?

Ігор Гузь: Не можу вам зараз сказати. Скоріше всього, що ні.