Серед 113 суддів Верховного Суду — 8 судили майданівців, а 25 не відповідають критеріям доброчесності, — Жернаков

Дмитро Тузов: Президент затвердив членів Верховного Суду України. Йдеться про 113 суддів. Петро Порошенко сказав, що вірить у новий Верховний Суд. Як ви оцінюєте склад нового Верховного Суду?

Михайло Жернаков: Хотів би я бути настільки ж оптимістичним, як президент. До речі, президент ще сказав річ, яка мене сильно зачепила. Він сказав: «Давайте не забувати, якою ціною нам дістався Верховний Суд», очевидно натякаючи на жертви під час Революції Гідності і на жертви, які Україна отримує у війні з Росією. До того ж, що за кілька тижнів до того, як був оголошений фінальний список кандидатів до ВС, родини Небесної сотні звернулися до президента з обуренням того, кого рекомендували призначити членами цього ВС. Зокрема, там було щонайменше 8 осіб, які або є «суддями Майдану», тобто ухвалювали незаконні рішення стосовно учасників Революції Гідності, або тими, які покривали «суддів Майдану». Як би ми не ставилися до того, чого люди виходять на мирні зібрання, але є право на такі зібрання, і ці люди його порушували.

Крім того, 25 фіналістів до ВС серед 113-ти, – це ті, які не відповідають критеріям доброчесності. І це не тільки судді, які ухвалювали рішення стосовно активістів Майдану, це судді, які ухвалювали політично мотивовані рішення, судді, які судили Юрія Луценка. Тут, до речі, дуже цікаво, що майже до самого кінця дійшли судді Слинько і Наставний, які засудили теперішнього генпрокурора за грати, коли він був опозиційним політиком. А суддя Слинько колись відпустив навіть Пукача, якого визнали винним у вбивстві Георгія Гонгадзе. Проте Слинька президент не призначив, і говорять, що Слинько сам попросив його не призначати на посаду на останньому етапі. Але ж він пройшов Вищу кваліфікаційну комісію, Вищу раду правосуддя, які сказали, що він відповідає всім критеріям доброчесності.

Тому для мене все дуже неоднозначно. Хоча там є люди, які з-поза меж системи, нові обличчя, але, на жаль, вони були призначені до ВС в політичний спосіб, щоб показати, що ми кудись рухаємося і в нас є нові обличчя у Верховному Суді. Я маю дуже велику повагу до професійної діяльності їх  як юристів, але це декілька суддів. Щодо решти є величезні запитання.

Ми побачимо, як цей Суд буде працювати по перших рішеннях, зокрема по тому, кого вони оберуть головою, у Велику палату тощо.

Дмитро Тузов: Наскільки я знаю, ці 25 суддів, які не відповідають критеріям доброчесності, не змогли відповісти, звідки в них великі статки – квартири, будинки і таке інше.

Михайло Жернаков: Так, і це до того ж вимога Конституції, адже відтепер Конституція покладає на суддю обов’язок довести правомірність походження статків та майна. Інша справа – хто цей обов’язок перевіряє. Зараз є в нас два органи – Вища кваліфікаційна комісія і Вища рада правосуддя, які за це відповідають, діють в інтересах цих старих суддів, а ці старі судді обирають нібито нових суддів. Хоча, в новому Верховному Суді лише 20% – це люди з-поза меж системи, а 51% – люди, які раніше працювали або у Верховному Суді, або у вищих спеціалізованих судах – касаційних, замість яких створюється Верховний Суд. Тобто цей Суд назвати новим аж ніяк неможливо. Так, там є нова кров, але чи переважить вона стару – невідомо.

Дмитро Тузов: Ви сказали, що вас зачепило те, що сказав президент. Але з іншого боку – президент же не зі стелі взяв всіх цих фіналістів. Тобто був конкурс, в цьому конкурсі брала участь і Громадська рада доброчесності, і фактично функція президента – або підписати цей склад, або ні.

Михайло Жернаков: Так, це стосовно призначення суддів, і це добре, що функція політика обмежується лише церемоніальною – підпис і печатка.

Дмитро Тузов: Якщо у президента дві опції – або підписати, або ні, то що він міг зробити?

Михайло Жернаков: Він міг би подивитися на це критично і об’єктивно, і сказати, що конкурс не відбувся, тому що, відповідно до Конституції, судді мають бути доброчесними. І сказати, що я як гарант Конституції не можу це підписати, тому вношу законопроект, який перезапускає конкурс.

Подивімося на роль президента в цьому процесі. Він взяв на себе всю відповідальність за всю судову реформу. Всі три дорадчі органи, які займалися цією реформою, готували проект рішень. Це Національна рада реформ, Рада з питань судової реформи і Конституційна комісія. Зміни до Конституції вніс президент, закон про судоустрій статусу суддів, закон про Вищу раду правосуддя, закон про Конституційний суд – все це авторство президента. Тобто вся повнота відповідальності за цей процес лежить на президентові. Громадська рада доброчесності била в набат та кричала до президента про те, що не відбувся конкурс, і можна було знайти час і можливість межах своїх повноважень скасувати конкурс. Президент вирішив це проігнорувати. Ба більше, він кілька разів казав неправду, звертаючись до Верховної Ради і кажучи, що працювала Громадська рада доброчесності, і ті судді, до яких були претензії в громадськості, не потрапили до списку. Це неправда. Також президент двічі казав, що судді проходять поліграф, чого не існує в принципі. Тобто таке враження, що президент живе в якомусь своєму світі, де відбувається конкурс, на якому перемагають найкращі судді.

Для мене ясно, як Божий день, що вся система була створена для того, щоб мати контрольованих суддів у Верховному Судді, яких би і далі контролювала політична влада, але все було би зроблено під виглядом реформи.

Дмитро Тузов: Як працюватиме цей Суд у такому складі, як ви вважаєте?

Михайло Жернаков: Я не можу поки мати однозначного прогнозу, але найбільш ймовірна ситуація, що він буде організований в такий спосіб, щоб ті нові обличчя не мали вирішального впливу на процес. Я не маю сумніву, що маючи стільки неформальних впливів на процес, які має президент, все буде відбуватися саме таким чином.

Дмитро Тузов: Які це неформальні впливи?

Михайло Жернаков: Подивімося, хто є членами, наприклад, Вищої ради правосуддя, яка приймала остаточне рішення. Тетяна Малашенкова і Олексій Маловацький є сусідами в списку БПП у виборах до парламенту, але вони не пройшли.

Дмитро Тузов: Тобто вони мають партійну приналежність?

Михайло Жернаков: Я не думаю, що вони є членами партії, але вони балотувалися від БПП до парламенту. Потім президент призначив членом Вищої ради правосуддя Ігоря Бенедисюка, який потім став головою, нагородив всупереч закону нагородною зброєю, а судді не можуть отримувати від політичної влади зброю, це в законі прописано чорним по білому.

Дмитро Тузов: В нас присягу склали 113 суддів нового Верховного Суду. Створено новий міні-парламент. В США 9 суддів Верховного Суду, в нас – 113. Як вони мають знайти консенсус? Я вже на кажу про те, що держава забезпечує кожному члену ВС відповідний рівень життя. Навіщо нам аж стільки суддів ВС?

Михайло Жернаков: Закон каже, що може бути до 200 суддів у ВС, і це тільки перший етап добору. Для чого така велика кількість суддів? В нас є величезна кількість справ у касаційній інстанції. В нас взагалі майже 4 мільйони справ кожен рік, тому що в нас не працюють механізми досудового врегулювання справ, і за будь-яким дрібним спором люди звертаються до суду. І щоб не потопити цих суддів в касаційних справах, потрібна їх така велика кількість. Якщо буде зменшуватися кількість справ, будемо зменшувати кількість суддів ВС.

Дмитро Тузов: Як буде процесуально працювати цей Суд?

Михайло Жернаков: У Верховному Суді є чотири різних суди: касаційний кримінальний, цивільний, господарський і адміністративний. В кожному з них буде до 30 суддів. Там будуть палати, в яких будуть працювати судді, а безпосередньо справи будуть розглядатися в колегіях по троє-п’ятеро суддів в залежності від складності справи. Ось так воно буде працювати.

Повну сверсію розмови можна прослухати в доданому звуковому файлі.