Що дали Україні 27 років Незалежності?

В День Незалежності поговоримо про історію боротьби країни за свою самостійність у ХХ столітті та про те, чим ми можемо пишатися у незалежній країні

Ведучі

Тетяна Курманова

Що дали Україні 27 років Незалежності?
https://static.hromadske.radio/2018/08/hr-kyivdonbass-2018-08-24_rjabenko.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/08/hr-kyivdonbass-2018-08-24_rjabenko.mp3
Що дали Україні 27 років Незалежності?
0:00
/
0:00

Viktoriya Yermolayeva

Про це поговоримо зі співробітником Українського інституту національної пам’яті Сергієм Рябенком та ведучою програми «Київ-Донбас» на Громадському радіо Вікторією Єрмолаєвою, яка є ровесницею України.

Тетяна Курманова: Що варто згадати у цей День та чого побажати нашій країні та її громадянам?

Вікторія Єрмолаєва: Ми з Україною розвивалися пліч-о-пліч, дорослішали, розумнішали, робили багато помилок. Мені хочеться побажати країні мати аналітичне мислення, щоб Україна почала не тільки тасувати карти, а ще й міняти колоди, і щоб наші співгромадяни і співгромадянки ніколи не соромилися того, що вони є українцями. Тому що ми разом робимо спільну справу, і від кожного з нас залежить, якою ми побачимо країну завтра.

Тетяна Курманова: Пане Сергію, чим ми можемо пишатися за ці 27 років Незалежності?

Сергій Рябенко: Якщо ми почнемо перераховувати, чим ми можемо пишатися, то ефіру точно не вистачить. Але якщо брати останні роки, то ми точно маємо пишатися нашими Збройними силами, нашими захисниками, тому що починаючи з 2014-го року фактично з нуля були збудовані і відроджені і Збройні сили, і інші правоохоронні органи, які зараз захищають нашу Незалежність на сході України.

Sergiy Ryabenko 0

Ми також можемо пишатися нашими дипломатами, які зараз дуже активно працюють над тим, щоб в нашої країни була підтримка, щоб держава-агресор за свої дії на території України отримувала по заслугах «цілющі» санкції.

Ми можемо пишатися і відродженням нашої української мови, можемо пригадати, скільки нового українського контенту з’явилося і на радіо, і на телебаченні, і в кінотеатрах. За останні 25 років я не пригадую такої кількості українських фільмів, музики, яка з’явилася.

Можемо зрештою пишатися нашими співвітчизниками, нашими світлими головами, які працюють і в середині країни, і їдуть назовні та виграють там гранти, працюють над науковими проектами. Можемо пишатися нашими спортсменами та паралімпійцями, які демонструють дуже прекрасні результати.

Тетяна Курманова: Чому ж таки ми більше говоримо про зраду, аніж про перемогу? Чи є в нас та омріяна консолідація?

Сергій Рябенко:  Я думаю, що це ті неподолані наслідки бездержавного періоду існування і України, і українського народу, які нам потрібно буде долати певну кількість часу та відходити від парадигми, що треба шукати десь зраду. В умовах бездержавності і будь-яка влада, і будь-яка держава сприймалася як щось таке вороже, насаджене зовні. Але зараз ми маємо свою державу вже 27 років, тому, напевно, потрібно відходити від сприйняття своєї держави як щось такого ворожого, і почати працювати над тим, щоб ця держава наповнилася українським змістом і стала комфортною для нас всіх.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі. 

За підтримки:
stopka_ukrainska_ukr.png
теги: