Що покажуть на Docudays UA 2018?

Тема цьогорічного фестивалю – «Рівні рівності»

Ведучі

Тетяна Курманова

Що покажуть на Docudays UA 2018?
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2018/03/hr_kyivdonbass-2018-03-10_bondarchuk.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2018/03/hr_kyivdonbass-2018-03-10_bondarchuk.mp3
Що покажуть на Docudays UA 2018?
0:00
/
0:00

У студії Громадського радіо — арт-директор фестивалю Docudays UA, режисер Роман Бондарчук.

Тетяна Курманова: Яка головна тема цьогорічного фестивалю?

Роман Бондарчук: Ми її сформулювали для себе так — «Рівні рівності». Хотілося поговорити про сприйняття самої концепції рівності в українському суспільстві. Ми спілкувалися з правозахисниками і дізналися, що саму концепцію не сприймає понад половина українців. Кожен для себе вигадує якусь власну рівність, власні правила, які він визнає, яких дотримується, а тих, яких не визнає, він не дотримується.

Ми придумали такий каламбур «Рівні рівності». Ми вирішили, що цю рівність треба вимірювати. Ми взяли шість найбільш помітних дискримінацій, які існують в суспільстві, і зробили шість окремих кінопрограм, щоб подивитися на ці дискримінації з різних боків. Одна з них називається «Проста жіноча рівність». Вона про жінок, фемінізм і погляд на ці речі. У нас є програма «Квірність» (про ЛГБТ-спільноти), «Поважна рівність» (про ейджизм), «Синдром рівність» (про людей з інвалідністю), «Неонерівність» (про неонацизм), «Свята рівність» (про дискримінацію на релігійному підґрунті).

Ми взяли шість найбільш помітних дискримінацій, які існують в суспільстві, і зробили шість окремих кінопрограм

Конкурс нікуди не зник. У нас є міжнародний конкурс, український повнометражний конкурс, який не вдавалося зібрати раніше. У кожній секції у нас є український фільм, який не соромно поставити в один ряд з іноземними.
У нас є фільм Олександра Течинського «Дельта», який він знімав у Вилковому. Це така метафора неорабства в Україні, коли місцеве населення батрачить на цих плантаціях очерету. Він стоїть в одному ряду з фільмом «Остання людина в Алеппо». Це фільм, який був в п’ятірці номінантів на «Оскар» і чомусь не отримав його. Українське кіно стає на рівень зі світовим. В основному конкурсі у нас є фільм «Явних ознак немає». Він про жінку, яка повернулася із зони АТО і проходить реабілітацію.

В короткому метрі у нас є аж два українських фільми. Один називається «Гірчиця в садах» (про дівчину, яка повертається в будинок своєї бабусі на Донеччину і згадує своє дитинство, намагається змиритися і зрозуміти події останніх років). Є також фільм про святкування 9 травня в Одесі, де зібралися різні типи людей.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.

 

Коментарi до запису