Всі ми в той чи інший період життя стикаємося із складними ситуаціями та викликами. Інколи підтримка потрібна нам самим, проте є ситуації, в яких ми самі можемо допомогти іншим. З Леслі Снайдер, яка приїхала в Україну на запрошення Міжнародного медичного корпусу в Україні (ІМС), щоб провести тренінг для тренерів з першої психологічної допомоги (ППД) та авторкою відомого посібника ВООЗ з першої психологічної допомоги, з’ясовували, як саме.
Що таке перша психологічна допомога?
Перша психологічна допомога — досить складний термін, бо багато людей звертають увагу саме на слово «психологічна». Насправді, це такий тип підтримки, що використовується в умовах невідкладних ситуацій. Це людський підхід до підтримки тих, хто в стресі або кому важко.
Це все, що нам природно властиво, що ми робимо, коли бачимо, що хтось страждає: вислухати людину, допомогти їй залишитися спокійною, в безпеці, оцінити базові потреби людини, зрозуміти, що її зараз турбує. Дуже важливо не припускати, що ми самі знаємо, шо їй потрібно, а дізнатися в неї.
В цій першій психологічній допомозі дуже важливо дати інформацію, де люди можуть задовільнити свої базові потреби: місцезнаходження притулку чи де можна отримати воду. Важлива точна інформація стосовно безпеки і небезпечних місць, а також зв’язати людей з їхньою соціальною підтримкою — сім’єю та друзями. Можливо, і не варто було б називати це першою психологічною допомогою. Тут більш доречно: соціальна, емоційна, практична допомога.
Це якраз і є прекрасний приклад того, чим є перша психологічна допомога. Її може надавати будь-хто. Я тренувала психіатрів, психологів, вчителів, працювала з жінками на Шрі-Ланці. Вони не вміли навіть читати і писати, але були одними з найкращих надавачів першої психологічної допомоги — вони робили це дуже природно.
Надавання допомоги може варіюватися. Психіатр може це використовувати тоді, коли його клієнт в стані сильного дистресу. І це буде один вид. Але можуть бути інші люди, фахівці. Наприклад, поліцейські, які часто стикаються з нещасними випадками; люди, які працюють в МНС. Ми навіть тренували провідників, бо в поїздах теж відбуваються нещасні випадки.
В Панамі в нас був тренінг з першої психологічної допомоги для пожежників. Були дуже позитивні відгуки. Люди говорили, що змінюється навіть їхнє ставлення до роботи і до людей. Хоча зазвичай ми тренуємо людей, які працюють з кризовими ситуаціями, багато з них після тренінгу говорять, що тепер можуть використовувати ці знання у своїй сім’ї та для підтримки своїх друзів.
Ми не надаємо допомогу тому, хто її не хоче, не робимо це силою
Всі ми стикаємося із складними життєвими подіями, життя — це і є серія викликів, тому всім нам в тому чи іншому життєвому періоді потрібна ця підтримка.
Під час конфлікту кризові події стаються набагато частіше і для більшості людей. Це не обов’язково стосується таких великих подій, як конфлікти. Кризи і складні події стаються щоденно: аварія, пограбували на вулиці. Щоб ці події мали менші наслідки, деяким людям допомагає підтримка: соціальна підтримка, практичні речі, які допоможуть легше пройти процес відновлення. Перша психологічна допомога — це не консультування і не терапія. Це проста базова підтримка, якої достатньо для більшості людей
Спочатку підготуйтеся. Ви повинні розуміти територію, де будете працювати, людей, яким, можливо, допомагатимете, специфіку ситуації. Безпека для самого себе і для людей, яким ви збираєтеся допомагати, — це основне.
І тоді є три практичні принципи:
1. Якби це була автомобільна аварія, спочатку потрібно дивитися: чи все безпечно, а також щоб побачити людей, які потребують негайних мір. В умовах конфліктних і кризових ситуацій ви дивитеся на найбільш вразливі категорії населення. Можливо, є люди похилого віку, з інвалідністю, діти. Також дивитеся на людей, які проявляють ознаки дистресу, наприклад, сильно плачуть. У той самий час потрібно пам’ятати, що є люди, які дуже тихі — саме так у них проявляються ознаки стресу.
2. Після того, як ви побачили, потрібно підійти до людини і вступити з нею в контакт. Але ви повинні зробити це з повагою до неї, беручи до уваги її вік, стать. Потрібно запропонувати щось дуже просте: ковдра, склянка води, відвести в тихе місце. А потім вам потрібно запропонувати своє уважне вухо і слухати. Ми не змушуємо людей говорити про те, що з ними сталося, про нещасні випадки. Але людина, яка надає першу психологічну допомогу, знаходиться там, щоб слухати, якщо інший щось говорить і щоб забезпечити їй комфорт.
3. Ми дивимося, як можна зв’язати людину з надавачами базових потреб, службами, які можуть задовільнити її потреби. Ми також зв’язуємо людей з інформацією, хоча в кризових ситуаціях складно швидко знайти точну і достовірну інформацію. В кризовій ситуації кожен потребує інформації, особливо тієї, яка стосується близьких. Це важливо, бо коли щось відбувається, наше тіло і психіка важко працюють, щоб це зрозуміти, пояснити і назвати. Окрім інформації, ми також зв’язуємо людей із їхнім середовищем: з сім’єю, з друзями, знаходимо зв’язок з іншими членами громади.
Перша психологічна допомога — це те, що ми робимо, коли хтось у складній ситуації чи засмучений. Але важливо, щоб людина знала свої межі та кордони.
1. Перша група, яку ми одразу перенаправляємо до фахівців, — люди, які мають серйозні травми та потребують невідкладної медичної допомоги.
2. Люди, які зауважують, що хочуть завдати собі шкоду, в них є думки про самогубство.
3. Люди, які погрожують, ми бачимо, що вони можуть завдати шкоду іншим.
4. Люди, які знаходяться в такому сильному стані стресу, що не можуть потурбуватися про себе та задовольнити базові потреби себе чи своїх дітей.
Міжнародний медичний корпус організовував чотириденний тренінг для тренерів з ППД для 42 учасників, включаючи представників Державної служби з надзвичаних ситуацій, місцевих НУО та науковців, міжнародних організацій. Тренінг мав на меті надати учасникам навички з фасилітації для подальшого проведення 1-денної орієнтації з першої психологічної допомоги, таким чином передаючи знання іншим. Тренінг включав рольові ігри, практичні вправи та можливість для учасників провести тренінг з першої психологічної допомоги. Наприкінці тренінгу учасники зможуть самі проводити тренінги з першої психологічної допомоги в Україні.
ММК продовжує підтримку і супервізію тренерів. Якщо вашії організації потрібно такий тренінг, звертайтеся до Оксани Дмитряк, фахівця програми з питань комунікацій, Міжнародний медичний корпус в Україні:
odmytriak@InternationalMedicalCorps.org
+380503335574