facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Шкільні служби взаєморозуміння: навіщо вчити дітей медіації?

Як налагодити взаємодію громад з правоохоронцями? Та для чого потрібні шкільні служби порозуміння?

Шкільні служби взаєморозуміння: навіщо вчити дітей медіації?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 1 хвилин

Ознаки громадянського суспільства обговоримо з активістами Правової мережі розвитку Євген Полтенко і Оленою Матвійчук.

«Ми навчаємо людей використовувати свої права, і людина, отримуючи від нас знання та підтримку, може впливати на громади і на те, що з нею може відбуватися найближчим часом.

Всі мешканці мають можливості управляти своїми правами, однак я щиро вболіваю за нашу молодь, і на це є дві великі причини. Перша полягає в тому, що молодь відірвана від життя в громаді, адже коли їм виповнюється 18 років, вони їдуть навчатися у вищі навчальні заклади, і до громади вже не мають жодного відношення.

Тому на моє глибоке переконання, варто на етапі шкільного самоврядування, на етапі, коли діти живуть в наших містах та селах, мають креативні ідеї, підтримувати їх в цьому.

Що стосується шкільної медіації, то це у форматі створення шкільних служб порозуміння. Вона показує, наскільки діти відкриті до всього нового, і краще за дорослих можуть найти спільну мову. Їм варто дати мінімальний рівень знань того, як вирішувати конфлікти, і це ми робимо за допомогою медіатора, який є такого ж віку, як і ті школярі», — розповідає Олена Матвійчук.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.

За підтримки

EED

Цю публікацію створено за допомогою Європейського Фонду Підтримки Демократії (EED). Зміст публікації не обов'язково віддзеркалює позицію EED і є предметом виключної відповідальності автора(ів). 

Поділитися

Може бути цікаво

Зараз працівник ТЦК має бути майстром перемовин — журналістка

Зараз працівник ТЦК має бути майстром перемовин — журналістка

Перукарня і психологи: як працює соціальний центр у Бородянці після окупації

Перукарня і психологи: як працює соціальний центр у Бородянці після окупації