Стоит ли называть проспект в честь Бандеры перед датой Волынской трагедии?

Один из главных проспектов столицы Украины, ранее носивший название Московского, назван именем Степана Бандеры. Такое решение вчера принял городской совет Киева

Ведучі

Сергій Стуканов,

Ірина Ромалійська

Гостi

Георгій Касьянов

Стоит ли называть проспект в честь Бандеры перед датой Волынской трагедии?
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2016/07/hr_kyivdonbass-16-07-08_kasyanov.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2016/07/hr_kyivdonbass-16-07-08_kasyanov.mp3
Стоит ли называть проспект в честь Бандеры перед датой Волынской трагедии?
0:00
/
0:00

О биографии одного из ведущих деятелей ОУН будем говорить с профессором, доктором исторических наук и исследователем национализма Георгием Касьяновым. Известно, что данное решение с негодованием встретили в Польше. Подробнее о реакции узнаем у украинской журналистки Елены Бабаковой, работающей в Варшаве.

Ирина Ромалийская: Как вы отреагировали на переименование?

Георгий Касьянов: Я голосовал на сайте Киевсовета против переименования. Я недоволен. Есть Бандера — личность, есть Бандера — символ. Видимо, называют в честь символа, потому что Бандера, как личность — фигура не такого масштаба, и недостоин, чтобы в его честь называли центральный проспект в Киеве.

Ирина Ромалийская: Можете вкратце описать его биографию как исторического деятеля? Что в первую очередь стоит услышать?

Георгий Касьянов: Он прожил 50 лет, 8 лет из них провел в лагерях. Значительную часть своей жизни он был революционером, являлся членом подпольной организации, которая осуществляла разные акции, в том числе и террористические.

Ирина Ромалийская: Сторонники переименования будут говорить, что Бандера — герой Украины, потому что он жил ради нашей страны и боролся з за независимость.

Георгий Касьянов: Это будет соответствовать действительности. Он идейный националист, который отказался от нормальной гражданской жизни ради идеи, которая овладела его чувствами.

Но говорить, что он выдающаяся личность, не стоит. В 1934 году он был одним из организаторов убийства польского министра внутренних дел, и сделал это вопреки воли своего руководителя — главы ОУН Коновальца. Так же по санкции Бандеры был убит Иван Бабий — директор украинской гимназии, который, по мнению Бандеры, вел себя неправильно. Это убийство осудил даже митрополит Шептицкий.

В 1935 году его приговорили к заключению, но, когда он вышел из лагерей, продолжил свою деятельность, проведя в 1941 году отдельный съезд своих сторонников, и оформил раскол той организации, в которой был членом с 1929 года.

В 1941 году Бандера снова попал в тюрьму после того, как его фракция провозгласила независимое государство 30 июня 1941 года во Львове.

До этого он сотрудничал с нацистами, в 1941 году сотрудничество прекратилось, его бросили в немецкую тюрьму, где он пробыл до 1944 года.

В 1954 году Бандера опять поспособствовал расколу уже своей организации ОУН(б), и в 1959 году он был убит Сташинским — агентом НКВД.

Сегодня Сенат Польши призвал признать Волынскую трагедию геноцидом, за принятие резолюции проголосовали 60 сенаторов, 23 — против, 1 — воздержался. О реакции Польши на вчерашнее переименование поговорим Еленой Бабаковой, украинской журналистки, которая работает в Варшаве.

Ирина Ромалийская: Как отреагировала Польша на переименования Московского проспекта в проспект Степана Бандеры, учитывая, что в последнее время отношения между Украиной и Польшей обостряются?

Елена Бабакова: Перше: якоїсь офіційної реакції польської влади на це рішення Київради поки що немає.

Зараз також немає інформації, що те голосування, яке відбулося в польському сенаті, сталось під впливом інформації, яка надійшла з Києва про перейменування проспекту. Але ми не можемо також і відкидати цю версії.

Друге: напруження польсько-українських відносин. Липень завжди був складним періодом для польсько-українських відносин, адже 11 липня у Польщі відзначають день пам’яті про жертв Волинської трагедії. Відповідно під цю дату відновлювались дискусії: що відбулося на Волині? Якою є міра відповідальності українців? Якою була роль Степана Бандери? Як зараз в Україні ставляться до УПА і до Бандери? Що відбувається в Україні з націоналістичними настроями?

Цього року цей період виявився особливо гострим: змінилась польська політична сцена — до парламенту прийшли більш радикальні «праві» — націоналісти. Вони говорять про український націоналізм, про тенденції радикалізму та «бандерізму» в нашій країні тощо. До цього додається російська пропаганда в Польщі. Російські агенти роздмухують цю волинську тематику, яка є болісною для польського суспільства.

Також є один момент: широкої дискусії між Польщею і Україною, яка б змінила б польські суспільні настрої, так і не відбулося. А польські люди чекали, коли тема Волині опиниться на столі переговорів. Та завжди був не час. Теперішнє загострення — це кумуляція факторів, яка накопичувалась роками, і воно стало гострими саме через необдумані кроки політиків з обох боків .

Сергей Стуканов: Десь рік тому ні в кого не було сумніві, що Поляки — наші друзі, зараз впевненість у цьому похитнулась. Наскільки це загрожує нашим стосункам?

Елена Бабакова: Польща залишається приятелям і союзником України. Польський уряд має за пріоритет зміцнення співпраці з Україною, є навіть політики, які радіють за те, щоб розвивати Балто-Чорноморське співробітництво.

Це не означає, що хтось збирається розривати всі зв’язки з Україною.

Але ця незагоєні рани та непроговорені речі цю дружбу підмивають.

У середньо строковій перспективі багато буде залежать від української сторони. Зрозуміло, що Україна — це суверенна і незалежна держава, яка має право на свою історичну політику та має право шанувати своїх героїв. Але проводити такі голосування, як перейменування проспекту на честь Степана Бандери, у той час, коли в Польщі відбувається апогей навколо Волинської дискусії, було непродумано і безвідповідально.