Сумніваюся, що суддя відправить Авакова і Чеботаря в СІЗО, — журналістка
Журналістка проекту «Схеми» Наталя Седлецька нагадує, в чому суть історії з «рюкзаками Олександра Авакова»
Після низки обшуків під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури НАБУ затримало трьох людей за підозрою у розтраті понад 14 млн грн затримали трьох осіб: колишнього заступника міністра Сергія Чеботаря, представника фірми-переможця тендеру з постачання рюкзаків Володимира Литвина та сина Арсена Авакова Олександра.
Анастасія Багаліка: Ми будемо говорити про ваше старе розслідування і нагадувати, в чому суть справи з рюкзаками, через яку зараз затриманий Олександр Аваков і екс-заступник міністра внутрішніх справ Сергій Чеботар. Справа давня, їй майже півтора року. Ваше розслідування з цього приводу було оприлюднене ще в лютому 2016 року. В чому суть?
Наталя Седлецька: У кабінеті на той час заступника Авакова велися приховані зйомки. Ці камери, наскільки ми розуміємо, були встановлені співробітниками СБУ у співпраці з військовою прокуратурою, які запідозрили, що в цьому кабінеті вирішуються корупційні справи. Ми бачили, що частина цих плівок вже була в мережі. Потім ми натрапили на іншу частину відео в Youtube , що оминула громадську увагу. На цій частині ми побачили людину, яка дуже схожа на сина міністра Авакова, який приходить в цей кабінет і домовляється з заступником Авакова про отримання з бюджету грошей на пошив рюкзаків для Нацгвардії. Тоді наше розслідування полягало в тому, що ми доводили автентичність цих плівок, говорили про те, що вони, очевидно, є справжніми, а отже — має бути кримінальне розслідування про корупційну змову між сином міністра та його заступником для отримання бюджетного підряду.
Виявилося, що кримінальне провадження дійсно на той момент було вже в військовій прокуратурі і воно вже декілька місяців лежало там без жодного руху. Після того, як ми опублікували ці матеріали, на це звернуло увагу Антикорупційне бюро, адже цей перелік осіб підслідні НАБУ. НАБУ звернуло увагу, що військова прокуратура нічого не робить у цій справі, не було проведено жодних допитів ані сина Авакова, ані самого Чеботаря. Про це нам офіційно повідомляла Генеральна прокуратура. Тоді НАБУ за підслідністю забрало цю справу у військової прокуратури. Вже в квітні чи в березні 2016 року ця справа потрапила в НАБУ.
Анастасія Багаліка: НАБУ почало розслідування буквально після вашої публікації. Розслідування тривало півтора роки. Зараз відбулося затримання. Йдеться про те, що сьогодні обиратимуть запобіжні заходи, ще півроку — досудове слідство, потім суд. За вашими оцінками, півтора роки — це достатньо, щоб з’ясувати всі деталі, які для журналістського розслідування не треба з’ясовувати, але для суду вони мають бути?
Наталя Седлецька: Ми аналізували виключно відео, яке побачили в мережі. Далі вже робота детективів (яку не зробили на той момент військові прокурори, а мали б) полягала в тому, щоб дослідити, куди пішли ці гроші. Я так розумію, весь цей час були спроби детективів з’ясувати, чи отримали син Авакова і сам Чеботар якусь фінансову вигоду з цієї оборудки. Взагалі економічні корупційні розслідування мають тривати певний час, я б тут не оцінювала, півтора роки — багато чи мало. Це точно в результаті привело до затримання та оголошення підозри, на відміну від того процесу, який гальмувався у військовій прокуратурі.
Читайте також: Сина Арсена Авакова привезли до НАБУ (ВІДЕО)
Анастасія Багаліка: У подібних справах часто буває, що фірма, яка отримує гроші за певну послугу, що надає державі, знімає їх готівкою. Де отім розчиняється готівка — відстежити майже неможливо.
Наталя Седлецька: Наскільки мені відомо і видно, в тому числі, з судових ухвал, саме в цьому полягала складність цього розслідування. Вже не ті часи, коли посадовці і люди, які перебувають у змові з посадовцями, бізнесмени, просто на себе заводять ці фінансові потоки, відкати і так далі. Як правило, все це переконвертовується у готівку. І складність була в тому, щоб довести, чи отримали якийсь фінансовий «профіт» ці особи. На даний момент ми не бачили підозри, не читали матеріалів справи. Можемо лише здогадуватися, що є підтвердження ст.191, ч.5 — привласнення, розтрата державного майна в особливо великих розмірах за змовою групи осіб. Очевидно, детективи та прокурори знайшли достатньо цьому доказів. Можливо, я не виключаю, мова йде про свідків, які дали покази на зазначених людей.
Анастасія Багаліка: Окрім відео, яке опубліковане в Інтернеті, щось давало підстави говорити про те, що закупівля цих рюкзаків відбулась з якимись корупційними ризиками?
Наталя Седлецька: Звісно. Ми б не пішли на публікацію цього матеріалу, якби не отримали підтвердження відеоплівкам у реальному житті. Перше — ми доводили їхню автентичність, друге — доводили, що той намір, який був озвучений на відео двома людьми, в результаті реалізувався в життя.
Яким чином це відбулося? Ми подивилися тендери, які проводило МВС на закупівлю цих рюкзаків. Виявилося, що, здається, 14,5 мільйонів гривень отримала фірма «Дніпровенд», представник якої — людина, близька до Олександра Авакова. Наприклад, вони друзі у Фейсбуці, товариші. Ми бачимо на відео, що поза тендером чиновник домовляється наперед з тим, хто отримає бюджетні гроші. Це злочин. Тендерне законодавство такого не дозволяє, адже це нівелює взагалі всі права інших постачальників взяти участь в боротьбі за бюджетні гроші.
Анастасія Багаліка: У розслідуванні в 2016 році ви говорили, що фірмою «Дніпровенд» цікавилась на той момент і податкова, понад рік тривало розслідування, де фірму називали конвертаційним центром.
Наталя Седлецька: Дійсно, податківці на той момент знали і звернули увагу, що ця фірма не веде реальної господарської діяльності, про що ми дізналися з судових ухвал. В цій фірмі відбувалися навіть обшуки. Тим не менше, ця компанія була використана і їй віддали перевагу на тендері МВС. Куди дивилося МВС, як так трапилося, що фірмі з ознаками фіктивності, яка за даними податкової не веде реальної господарської діяльності, віддали бюджетний підряд на пошив рюкзаків для Нацгвардії, чому не виникло підозр, що вона з цим не впорається? Але при цьому відео говорить саме за себе.
Все було сплановано до проведення тендеру, цей тендер був фіктивним
Анастасія Багаліка: Серед фірм, які подавалися на цей тендер, були такі, які реально могли відшити ці рюкзаки?
Наталя Седлецька: Наскільки я пам’ятаю, якихось скарг інших учасників не було.
Анастасія Багаліка: Роман Маселко, адвокат, написав у Фейсбуці, що була скарга від одного з учасників тендеру на сам тендер, але надіслали її в червні 2017 року, вже в липні отримали судову ухвалу щодо того, що тендер був проведений законно.
Наталя Седлецька: Я теж читала цю ухвалу і дуже здивувалася, оскільки тендер був проведений ще в 2014 чи 2015 році, а скаргу один із потенційних учасників подав так пізно. Це схоже на типову схему «бетонування» законності цього тендеру постфактум. Я допускаю, що люди не сиділи склавши руки, а готувалися до того, що розслідування досягне кінця і будуть підкладати в рамках подальшого розслідування, судового процесу такі, так би мовити, «бетонні» докази, що цей тендер був законний. Треба піднімати це рішення і аналізувати, наскільки суддя виніс рішення правомірно.
Анастасія Багаліка: Ви тоді досліджували зв’язки між сином міністра Авакова і власником фірми «Дніпровенд»? Щось говорить про те, що окрім дружби в них є спільна господарська діяльність чи щось таке?
Наталя Седлецька: Спільної господарської діяльності не було зафіксовано. Журналіст Дмитро Гнап звернув увагу на те, що телефон представника фірми «Дніпровенд» – це телефон Володимира Литвина, а вони друзі з Олександром Аваковим у соцмережах і мають якісь товариські стосунки. Таким чином це був доказ того, що фірма-переможець має стосунок до Олександра Авакова. Це був ще один доказ до відео.
Анастасія Багаліка: Чому ставили камери в кабінеті Сергія Чеботаря? Ми знаємо, що це робилося за поданням військової прокуратури, що це робив хтось з СБУ, але конкретики тут нема.
Наталя Седлецька: Я теж інформована саме про таке походження даних плівок. На підтвердження цієї інформації говорить наступне. Один з епізодів цього відео вже слугував реальним доказом в реальній кримінальній справі військової прокуратури за фактом продажу піску, який перебував на балансі МВС.
Більше того, ці відео, зняті в тих самих умовах, були долучені реальним доказом у цій справі, наскільки я знаю, були підозри і ледь не вироки судів про розтрату державного майна. Ми можемо говорити, що відео з кабінету Чеботаря по справах сина Авакова, що стосуються рюкзаків, це інша частина того ж відео, яке вже визнане правоохоронними органами України належним доказом для того, щоб слугувати в кримінальному провадженні.
Анастасія Багаліка: Як можна верифікувати відео, як ви це робили для вашого розслідування?
Наталя Седлецька: Для цього ми запросили експерта з відео, який дивився на схожість двох відеозаписів. Перший — який вже слугує доказом у кримінальному провадженні по піску, другий — який був викладений в Інтернет, що стосувався епізоду про рюкзаки Авакова. Вони схожі, він констатував це. Звісно, обов’язково має бути проведена професійна державна експертиза. Думаю, це вже було зроблено в рамках кримінального провадження НАБУ, що це відео автентичне.
Сам міністр, в якого ми запитували про це ще півтора роки тому, ніколи не спростовував, що це відео справжнє. Багато говорив, що це замовна кампанія проти нього і його родини, але жодного разу не сказав, що це фейк
Анастасія Багаліка: А у Сергія Чеботаря намагалися з’ясувати, чи він дійсно фігурує на цьому відео?
Наталя Седлецька: Так. Ми запитували його про це ще півтора роки тому. Він тоді говорив, що це змонтоване, а не справжнє відео. Вчора наша знімальна група перестріла його в момент, коли його доставляли в лікарню на медогляд перед поміщенням в тимчасовий ізолятор, там його знову запитали і він знову сказав, що цей фейк. Можливо, на цьому буде частково будуватись і позиція захисту підозрюваних. Втім, наголошую, що сама правоохоронна система, судова система вже визнавала інші шматки цього відео допустимим доказом, зібраним належним чином.
Анастасія Багаліка: Я так розумію, НАБУ в ході судових засідань, які відбудуться пізніше, доведеться доводити справжність відео в суді?
Наталя Седлецька: Я не знаю цього, оскільки матеріали кримінального провадження не підлягають розголошенню. Утім, наскільки ми розуміємо з практики, вони би вже мали провести аналіз цього відео, отримати належну експертизу, щоб долучити як доказ у справі.
Анастасія Багаліка: Наскільки важко теоретично довести, що конкретна людина, посадовець, отримав неправомірну вигоду в ході конкретного тендеру? Треба зловити його в момент передачі грошей від особи, яка фігурує як переможець тендеру чи як?
Наталя Седлецька: Є декілька шляхів. Перший — факт фізичного отримання грошей або потім нетипового збагачення для посадовця. Утім, також цілком реалістичні покази свідків. Думаю, в даній справі Дуже важливу роль будуть грати покази свідків. У цій історії явно були люди, які отримували вказівки про конвертацію цих грошей в готівку, про передачу готівки
Анастасія Багаліка: Я так розумію, що ці докази могли б нам продемонструвати внутрішню кухню таких операцій: як все це взагалі відбувається в світі топ-корупції, як конвертується готівка по закупівлях, де є корупційний чинник З вашого журналістського досвіду, в який спосіб це може відбуватися? Обов’язково знайомство між власником фірми і людиною-посадовцем чи це може бути якийсь посередник? Є якась загальна схема?
Наталя Седлецька: Звісно, є. Як правило, в кожному органі, який витрачає бюджетні гроші, є спеціальна людина, яка відповідає за матеріально-технічне забезпечення. Не секрет, що в МВС при Авакові цією людиною був Сергій Чеботар, який звільнився після низки корупційних скандалів. Такі люди є по всіх органах. Таким чином під час проведення тендеру, кажуть, раніше було 30% відкату, зараз це зменшилось до 15% — ніби, в цьому полягає покращення, але це завжди закладається. Не обов’язково, як це раніше ми могли бачити, сам посадовець або хтось з міністерства чи з іншої держустанови є кінцевим бенефіціаром фірми, яка отримує підряд. Знаходиться підставна компанія, або домовляються з якимось бізнесменом. Вигода очевидна: ті отримують бюджетний підряд, а посадовці — свій відкат.
Анастасія Багаліка: Сьогодні слухання з обрання міри запобіжного заходу Чеботарю і Авакову. САП вже оголосила, що хоче заставу у розмірі п’яти мільйонів. Ви бачите підкріплення цієї суми?
Наталя Седлецька: Думаю, вони взяли цю суму тендеру 14 мільйонів гривень і розділили на трьох: п’ять для сина Авакова, п’ять для Чебортаря і ще чотири для Володимира Литвина, представника фірми «Дніпровенд». Оскільки цей злочин не має насильницького характеру, ймовірно, вихід під заставу буде реалізований саме так. Думаю, суддя прийме саме таке рішення, сумніваюся, що їх відправлять у СІЗО на якийсь вагомий період. В принципі, мені здається, ця сума цілком адекватна, бо вона відповідає сумі тендеру.
Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.