Сватівчани підтримували свою державу і не заслуговують такого відношення — активіст

Рік тому 29 жовтня 2015 року близько 19:30 вечора на території об’єднаного складу ракетно-артилерійських озброєнь сектора «А» сталася пожежа, в наслідок чого відбулася детонація боєприпасів. Загинуло троє військовослужбовців і один цивільний, було зруйновано 4 житлових будинків, прилеглі підприємства були пошкоджені.

Про те, як розслідується даний інцидент, ми розпитаємо громадського активіста зі Сватового, заступника голови громадської ради при Сватівській райдержадміністрації Юрія Ірху.

Ірина Ромалійська: Установлены ли причины этой трагедии?

Юрій Ірха: На наступний день після трагедії Адміністрація президента, Міністерство оборони та СБУ одноголосно заявили, що це був теракт. Зараз ведеться слідство, з’ясовуються обставини, і це справа спецслужб. Але в нас лишилося багато питань щодо місця розташування складів і охорони цих об’єктів.

Ірина Ромалійська: После этого случая было сообщение от СБУ о том, что некие летательные объекты скинули взрывные пакеты или орудия на склады в Запорожской области, потом была попытка подобного совершения теракта в районе Балаклеи Харьковской области. Связано ли это в единую линию, и названы ли виновники: были ли это граждане Украины, которые действуют в тылу в пользу «ДНР» и «ЛНР», или диверсионные группы, проникшие сюда?

Юрій Ірха: Було надано оцінку — диверсійні дії. Сватове зазнало перший удар. Був свідок, який бачив, як на територію складів падали невідомі предмети. Тоді це був перший випадок, коли відбулася атака бойових безпілотників. Коли такі події повторилися в Дніпропетровській і Запорізькій області, і потім ще неодноразово були атаковані підрозділи ЗСУ таким самим чином, то стало зрозуміло, що від самозапалювання чи службової недбалості якогось військовослужбовця детонація боєприпасів в таких масштабах не відбувається.

Михайло Кукін: Але тим не менше прокуратура в листопаді відкрила кримінальне провадження і оголосила підозру начальнику складів сектора «А» майору Литвиненко саме за недбале ставлення до військової служби.

Юрій Ірха: Зараз тому дається правова оцінка, і втручатися в судову справу я не можу.

Я хочу сказати від імені сватівської громади. Коли ми наступного ранку побачили, яка кількість боєприпасів впали в радіусі 18 км від міста, то зрозуміли, що те, що попало в місто — це якийсь малий відсоток.

І військовослужбовці належним чином поставились до виконання своїх обов’язків, забезпечивши місто від руйнації.

Михайло Кукін:: Чи було за цей рік щось відновлено з того, що зруйнувалось?

Юрій Ірха: Ставлення вищого керівництва до цих подій сватівчанам незрозуміло. Тому що вони показали свою підтримку збройним силам, зауваживши по свою підтримку державі. І тепер вони не заслуговують такого відношення до себе. Адже пройшов рік, а ще досі вирішується, за чий кошт будуть проводитись ремонтні роботи: чи за рахунок місцевого, чи за рахунок обласного бюджету. Засідав цілий штаб з ліквідаціях наслідків. Та особисто мені доводилось знаходити зв’язок із управлінням військово-цивільної адміністрації для того, щоб залучити військових до бодай підвезення будматеріалів до будинків постраждалих. І місто відновлювали громадські організації і обласні адміністрації.