Трагедія на межі с фарсом — незвична вистава про переселенців

В студії працюють журналісти Олена Терещенко і Михайло Кукін.

Початок театрального сезону театру-переселенця. З директором Луганського обласного українського академічного музично-драматичного театру Сергієм Дорофеєвим і художнім керівником театру Володимиром Московченко, поговоримо по телефону про те, чим дивуватимуть театралів в Сєверодонецьку і про майбутні гастролі по Західній Україні.

Олена Терещенко: Коли і з чого почнеться новий сезон?

Сергій Дорофеєв: Цей 76-й театральний сезон Луганського обласного українського академічного музично-драматичного театру розпочнеться 23 та 24 в місті Сєвєродонецьку виставою Володимира Московченко «Потрібен брехун».

Михайло Кукін: Що це за вистава?

Сергій Дорофеєв: Ми хочемо, щоб вистава була про сьогоденне: це проблеми комунальні, фінансові, політику тощо. І те, що нам так красиво говорять політики, ми в своїй виставі відверто називаємо брехнею.

Олена Терещенко: Як вас сприймає публіка у Сєвєродонецьку? Чи почуваєте ви себе там затишно? І чи є глядач в такій кількості, до якої ви звикли, працюючи в Луганську?

Володимир Московченко: Я останнім часом намагаюсь не дивитися в минуле. Той театр, звичайно, вже сталий, де нас шанували наші глядачі, які масово приходили і звикли до нашої творчості. Тут ми завойовуємо собі глядача, і вже відчуваємо зацікавленість, тому що люди в Сєвєродонецьку скучили за театром взагалі. І це тільки початок нашого творчого шляху.

Олена Терещенко: У вас заплановані гастролі до Західної України. Я знаю, що ви там плануєте показати специфічний і незвичайний спектакль. Розкажіть про нього.

Сергій Дорофеєв: У жовтні відбудуться гастролі, ми поїдемо у Львів, Дрогобич, Івано-Франківськ, Ужгород. Це буде така акція, яка ініційована за підтримки голови Луганської ОДА Юрія Гарбуза, і вона має назву «Зі сходу на захід. Театр єднає серця».

Ми повеземо свої вистави, які зробили тут, у Сєверодонецьку. Закінчиться ця акція в Києві, і в Національному театрі імені Івана Франка ми покажемо виставу «Байки Сєвєра».

Це документальна вистава-кабаре, і вона, дійсно, незвична для театру. Ця вистава говорить про долі переселенців та тих, хто стикнувся з тими жахливими подіями, які розпочалися в 2014 році.

Там йде розмова про 4 долі: дівчини-переселенки з Луганська, хлопця-переселенця з Криму, і двох сєвєродончан, які також розповідають про свої враження, емоції та своє життя.

Олена Терещенко: І це в жанрі кабаре?

Сергій Дорофеєв: Так її позиціонує режисер, тому що там людська трагедія межує з іронією та фарсом.

Тим більше, що вона дуже незвична для глядача, адже він знаходиться на сцені, поруч з акторами.

Михайло Кукін: Ви цю виставу будете показувати лише в Києві, чи на заході також?

Сергій Дорофеєв: На захід ми їдемо з іншими виставами.

Олена Терещенко: Я так розумію, що ви зараз експериментуєте і прагнете розвиватися на якомусь новому щаблі. Чи вистачає театру потенціалу, ресурсу, акторів. Чи є сили для нових проектів?

Володимир Московченко: Є такий термін, як бідний театр, і ми зараз вимушені в такій інституції працювати, хоча ми завжди шукаємо якусь родзинку, яка могла б прикрасити сцену. Для цього шиємо костюми, вигадуємо щось в оформленні — привабливе, динамічне і рухливе.

Ми прагнемо, щоб глядач був ошелешений від того, що він побачить на сцені.