Твори Миколи Руденка досі лишаються неперевиданими, - вдова Раїса Руденко

В студії Громадського радіо — дисидентка, дружина Миколи Руденка Раїса Руденко.

Сергій Стуканов: Микола Руденко народився 19 грудня 1920 року у селі Юр’ївка Лутугинського району, що на Луганщині, а згодом переїхав до Києва. Виходить, що за півтора року буде 100 річниця з дня народження.

Раїса Руденко: Так, скоро сторіччя. Дуже прикро, що незалежна Україна вже 27-й рік, а наша влада не дуже поціновує його відкриття, його наукові досягнення, які зараз так необхідні Україні, зокрема його економічні праці.

Це була критика Маркса, нехай Радянський Союз це не визнавав, а тепер, коли Україна незалежна, науковці визнали ці праці, працюють з його «Енергією прогресу», а наша українська влада не хоче ні бачити, ні чути «Енергію прогресу». Вистачило б років 10 — 11, щоб вийти з будь-якої економічної кризи. Уже можна було б забути про економічну кризу.

Сергій Стуканов: Миколу Руденка в Україні знають здебільшого як дисидента, як письменника, але він дійсно написав кілька наукових праць. Що саме становлять його ідеї?

Раїса Руденко: В Україні зараз його більше знають як науковця, економіста і як дисидента. Як письменника його забули, тому що в радянські часи, коли його заарештували за антимарксистську діяльність, всі книжки з бібліотек вилучили і знищили. Після того він написав ще чимало книжок. У нього є з десяток прозових книжок, з десяток поетичних збірок. Є том наукової фантастики, є п’єси. Видати неможливо, тому що для цього потрібні гроші. Він отримав Шевченківську премію. Тоді видали один його роман. Але що таке 1000 примірників для всієї України? Це дуже мало.

Як письменника його забули, тому що в радянські часи, коли його заарештували за антимарксистську діяльність, всі книжки з бібліотек вилучили і знищили

Тепер вчені, всі аграрні університети України взяли на озброєння його «Енергію прогресу». Усі її вивчають, всі хотіли би впроваджувати її в життя. Є Наукове товариство імені Сергія Подолинського, яке пробивається до української влади, щоб якось внести в державну програму. Якби «Енергія прогресу» Миколи Руденка була внесена в державну програму, Україна забула б про економічні кризи.

Ця праця не просто критика Маркса. Показавши у цій праці, в чому помилявся Маркс, Микола Руденко вивів свою формулу. Вона не зовсім його. Як з’ясувалося, майже 200 років тому цю теорію виводив Сергій Подолинський. Його праці відомі за кордоном, але в Радянському Союзі були заборонені. Ще раніше французький вчений Франсуа Кене також займався цією темою.

Сергій Стуканов: Він став засновником Української Гельсінської групи. У Москві на квартирі Сахарова Микола Руденко зробив про це прес-конференцію. Цього ж дня у Києві квартиру, де ви мешкали, закидали камінням.

Раїса Руденко: Так, було таке. По радіо прозвучало про створення Української Гельсінської групи (окрім того, що Микола Руденко заявив про її створення, він ще й очолив її). До мене тоді приїхала Оксана Мешко — відома дисидентка. О першій ночі у вікно посипалися камені по півцеглини. Вікно було відчинене, але там була сітка від комарів. Сітка трошки стримала ці камінці, ми встигли підхопитися і вискочити в коридор. Тільки підхопилися, як на подушку, де лежала Оксана, впав камінь. В хаті була ціла купа каміння.

Коли Микола Руденко зрозумів, що його вже друкувати не будуть, він уже не займався самоцензурою, писав, як на душу лягало.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.