«У червні 1933 року щодоби умирало 28 тис. людей», — Ярослав Файзулін

Марія Завьялова: Что может случиться, если о таких трагедиях, как Голодомор, не помнить?

Ярослав Файзулин, Начальник управління наукового забезпечення політики національної пам’яті Українського інституту національної пам’яті: Є думка, що коли ми говоримо про Голодомор, ми виховуємо народ-жертву. Насправді це не так. Коли ми пам’ятаємо про Голодомор, то це дає нам можливість зрозуміти самих себе, хто ми є.

Голодомор наслідком мав не тільки демографічні втрати, не тільки господарство, але і сильні психологічні зміни.

В психології старших людей було завжди закладено, що у хаті десь мають бути сховані клуночки із зерном, крупами, сірниками і сіллю про всяк випадок.

Пам’ять про Голодомор робить нас сильнішими. Ми краще розуміємо самого себе. А з іншого боку пам’ять про Голодомор є запорукою того, щоб подібні трагедії більше не траплялися.

Олексій Бурлаков: А трагедии, о которых вы говорите, они были только в Украине в это время, или еще в каких-то областях?

Ярослав Файзулін: Якщо ви запитуєте, чи був Голодомор тільки в Україні — так. Голодомор — це була штучна політика комуністичної партії, спрямована на винищення українського народу. Голод в той час був і в певних російських регіонах, і в Казахстані. Але Голодомор був в Україні і частково на Кубані. Тобто, постраждали від нього українці. Навіть на Кубані в той час 2/3 населення були українці.

Марія Завьялова: Ви сегодня вспоминаете о «Людях правды» – это люди, которые не боялись говорить о Голодоморе. Есть цифры?

Ярослав Файзулін: Щороку відзначення ми проводимо під певними гаслами для того, щоб привернути увагу суспільства до того чи іншого аспекту трагедії. Цього року наші заходи відбуваються під знаком «Люди правди» — ті, що говорили правду.

Йде мова про журналістів, політиків, громадських діячів, діячів церкви, звичайних українських селян, які так, чи інакше намагалися берегти пам’ять про Голодомор, передати її наступним поколінням, і розказати світу, що пережив український народ.

Найбільші втрати Голодомору припали на зиму–весну 1933 року. За підрахунками інституту демографії, в червні 1933 року щодоби умирало 28 тис. людей.

З усіх жертв Голодомору близько 1 млн були діти до 10 років.