Центр допомоги учасникам АТО знаходиться у Краматорську, площа Миру, 2, кабінет 404, у приміщенні Донецької облдержадміністрації.
Графік роботи: понеділок-п’ятниця, з 9:00 до 17:00. Номери кол-центру: 0 (800) 750-103, (066) 809-98-48, (096) 119-65-66, (073) 424-14-82.
Андрій Куликов: Як працює ваш центр?
Сергій Гаков: Ми підтримуємо кол-центр, консультації, вирішуємо питання, якщо вони гальмуються на місцевому рівні, а в більшості випадків саме так і відбувається. Нам в цьому допомагають обласні структури.
Андрій Куликов: Вам допомагають обласні структури чи ви їм?
Сергій Гаков: Ми їм допомагаємо тим, що знижуємо такий рівень збудженості учасників АТО. А вони нам допомагають таким от «телефонним правом», коли дзвонять у свої підрозділи і вирішують якісь питання.
Багато точок вже здвинулося, але ще багато чого треба зробити. Зараз є багато проблем із землею в Донецькій області учасникам АТО. Учасники АТО почали там якось активізуватися, підіймати питання, а на питання немає відповіді. Тому що все блокується на місцевому рівні.
Також є питання щодо перевізників — чому, наприклад, у Донецькій області ціни набагато більші. Непрозорий механізм щодо надання пільг, щодо психологічної реабілітації. Цим займається багато людей, але виходить, що найбільш вдалими є волонтерські проекти — адреналінотерапія, зібрати хлопців в гори, організувати велопробіг.
Андрій Куликов: А що саме ви робите?
Сергій Гаков: Спочатку я збирав статистику хто, де, намагався якось об’єднувати хлопців. Зараз у нас в штаті вже три волонтери, які обслуговують кол-центр, є точка прийому громадян у приміщенні обладміністрації. Там люди можуть написати заяву, скаргу, надіслати її. Тобто ми працюємо і в телефонному, і в режимі реального прийому, вирішуємо питання, які постають.
Також почали займатися демобілізованими. Зараз великий пласт проблем, якими ніхто не займається. Це проблеми в армії — хлопці в зоні АТО знаходяться більше часу, ніж потрібно. Це система закрита, туди не влазять правозахисники, вони цим не цікавляться. Чому — це теж питання.
Андрій Куликов: А ви влазите — чого це вам коштує?
Сергій Гаков: Якщо можливо влізти і нам вдається, то ми щось робимо. В основному все закінчується на тому, що хлопці самі залякують своїх командирів, що звернуться в структуру, обладміністрацію чи ще кудись. 50-60% вирішується саме таким шляхом, командування не хоче йти на конфлікт.
Андрій Куликов: Ставлення до український військових неоднозначне на території Донецької і Луганської областей. А до вас?
Сергій Гаков: До нас теж. В рамках цієї ініціативи ми не займаємось збором коштів для армії. Тому до нас питання — що ми робимо, для чого. Також ми не можемо вирішити всі питання — десь 30-35%. Ці люди теж незадоволені. Людям незрозуміло, чому коли йде війна, ми маємо піклуватися про демобілізованих. Дуже багато питань не врегульованих законодавством.