У Києві пройде семінар для вчителів на тему Голодомору та геноцидів

Історикині Валентина Курилів та Людмила Гриневич розповідають про спеціальні програми для українських вчителів про те, як навчати школярів про Голодомор.

Андрій Куликов: Що за захід ви організовуєте в Києві?

Людмила Гриневич: Це Всеукраїнський методичний семінар «Нова українська школа» з проблематики Голодомору та геноцидів. Ми збираємо вчителів з усіх регіонів України. Захід проводиться за підтримки міносвіти та Українського інституту національної пам’яті. Семінар плануємо на 9-10 вересня, пані Валя даватиме майстер-клас по тому, як викладати тему Голодомору.

Андрій Куликов: Наскільки підручник, написаний в Канаді, може застосовуватись в Україні?

Валентина Курилів: Підхід і методика навчання підійде Україні. Є люди, які розуміють, що потрібно реформувати освіту. Все має робитись заради учнів, які мають робити власні висновки. Мета — виробити критичне мислення в дитини. Щоб ця дитина могла вирішувати складні питання в демократичному світі. В Канаді прийнято вчити дітей так, щоб діти не зубрили факти, а вміли їх вирішувати.

Андрій Куликов: Наскільки ви враховуєте особливості регіонів України? Чи тут одна методологія?

Валентина Курилів: Канада теж дуже різна. Коли ми вчимо дітей вирішувати конфлікти, то ми враховуємо і розбіжності.

Людмила Гриневич: Але є і магістральні теми, які повинні викладатись. Наприклад, те, що голод — брутальне порушення права на життя. І уряди, що так чинять — злочинні, а ті, хто в цьому допомагає — співучасники. Немає жодної політичної цілі, яка б виправдовувала такі дії. Це така директивна вказівка для наших вчителів.

Олексій Бурлаков: Чи не будуть вчителі тепер концентруватись лише на цій темі?

Валентина Курилів: В Канаді теж розуміють, що все викладати ми не зможемо. Вчитель має концентруватись на головних темах. Але основне — навчати дітей про права людей. В нас є 12 курсів, де можна викладати про Голодомор. Це і в предметах про політику, громадянське суспільство.

Андрій Куликов: Але ж цей злочин ставлять під сумнів. І не навмисно, а тому, що не знають. Чи є в Україні потуга, щоб цю інформацію донести?

Людмила Гриневич: У нас буде 50 вчителів. Будемо також робити відео, розповсюджувати його. Основне завдання — донести меседж.

Андрій Куликов: В деяких регіонах України після Голодомору не залишилось корінного населення. Наскільки Голодомор був скерований на винищення української нації та заміну етнічного населення на деяких територіях?

Людмила Гриневич: В 1920 році Україна була окупована радянською владою. Тоді українці чубились, не знали, за кого вони. Червону армію підтримувало мало людей. Але територія — важлива, тут вугілля, хліб. Але територія не була лояльною. Тому голод — зручна зброя для нищення частини населення.

Валентина Курилів: Сталін не хотів винищити всіх українців, їх було забагато, а йому треба було робочу силу. Треба було налякати. Я сама приїжджала сюди за Союзу, я бачила переляканих родичів, які зі мною боялись зустрічатись. Я бачила наслідки Голодомору і терору взагалі. Я виросла в Монреалі, де були східняки, що пережели Голодомор, терор. Вони відрізнялись від інших українців, які цього не пережили.

Олексій Бурлаков: Вчителі на вашому семінарі мають різний бекграунд. Як можна перевчити тих, в кого є упередження?

Валентина Курилів: Я змушую вчителів працювати як учні. Тоді ми обговорюємо і вони самі приходять до висновків. Можна переконати, залежить від того, наскільки відкритим є вчитель. Якщо вони побачать, що це є позитивно для них і для дитини, то все вийде.

Людмила Гриневич: Ми розраховуємо на людей, котрі мають відкритий розум, а не тих, хто має міфологізовану свідомість, хто не здатний порівняти джерела інформації. Нова концепція української школи дає вчителю свободу. Ми можемо його примусити, але чи буде це мати вигоди в довгостроковій перспективі? Тому ми шукаємо партнерів в школах.

Наша організація, до речі, існує на кошти Костя Темертея, чиї предки — з Донбасу. І ми поважаємо людей, що опинились на тимчасово окупованих територіях, ми одна родини. І за допомогою нашої тематики будемо формувати повагу до людського життя, будемо вчити тому, що вбивство підприємництва — теж злочин. Так ми будемо формувати клас людей, котрі будуть прагнути успіху.