У лютому почнуть знімати українсько-французький фільм з Жаном Рено в головній ролі

Поговоримо з самим керівником Держкіно – Пилипом Іллєнком.

Тетяна Трощинська: Почнімо з того, які фільми в цьому році були найкасовішими?

Пилип Іллєнко: Минулий рік став переломним для українського кінематографа. В першу чергу, через те, що восени вийшла в прокат безпрецедентна кількість фільмів різних жанрів та різних видів. І можна говорити, що вперше за часи української незалежності ми мали повноцінний осінній прем’єрний кіносезон.

І це привело до певних наслідків. По-перше, українські фільми почали конкурувати з іноземними фільмами в українському прокаті за касовими зборами, і почали один за одним встановлювати касові рекорди. Протягом буквально кількох місяців змінилися лідери, і найбільш успішними стрічками минулої осені стали «Червоний» Зази Буладзе, фільм «Дзідзьо Контрабас» Олега Борщевського, «Сторожова застава» Юрія Ковальова. І абсолютний рекорд, найбільший касовий рекорд за весь період української незалежності – фільм «Кіборги» Ахтема Сейтаблаєва. На сьогоднішній день він зібрав же понад 22 мільйонів. Його подивилися понад 310 тисяч глядачів. І це вже серйозний прокат, враховуючи, що «Кіборги» вийшли одночасно із «Зоряними війнами».

Тетяна Трощинська: А був цей страх, що підуть саме на «Зоряні війни»?

Пилип Іллєнко: «Зоряних війн» бояться всі кіновиробники, і не ставлять свої релізи на ці дати. Але «Кіборги» виходили у День збройних сил України 6-го грудня, і вони до «Зоряних війн» мали тиждень прокату без конкуренції. Але коли вийшли «Зоряні війни», глядач своїми квитками проголосував за те, щоб фільм «Кіборги» залишався в прокаті, і він досі, до речі, в прокаті.

Вперше за часи української незалежності ми мали повноцінний осінній прем’єрний кіносезон

Тетяна Трощинська: Нині законодавство вимагає 15% українського кіно в кінотеатрах. Чи насправді на самому початку, коли були запроваджені ці квоти, була потреба говорити з дистриб’юторами і прокатниками про те, що потрібно уважніше поставитися до українського кіно, не боятися, що, можливо, воно не комерційне?

 Пилип Іллєнко: Дійсно, існувало упередження щодо українського кіно в першу чергу в менеджменту кінотеатрів, бо до того вони не бачили успішних кейсів, тому що фільмів просто системно не було, і тому вони завжди були напружені, коли чули по українське кіно. Але час змінюється і українське кіно стає якіснішим. Крім того, ми намагаємося комунікувати з усіма гравцями ринку, і якщо є закон, то треба ставити питання про його дотримання. Проте з іншого боку держава має створити такі умови, що дотримання закону не наносила людям якоїсь серйозної шкоди, тому їх треба зацікавити. І минулого року було ухвалено цілий ряд стимулюючих норм. З одного боку біла встановлена квота, а з іншого боку були надані податкові пільги кінотеатрам, податкові пільги виробникам та митні пільги.

І тепер українське кіно демаргіналізувалося, почали з’являтися кінозірки. Хлопці з «Кіборгів», богатирі зі «Сторожової застави», Дзідзьо і його команда – це вже новітні українські кінозірки.

Тетяна Трощинська: До вашого звіту, який був вчора оприлюднений, увійшов і пункт, пов’язаний із захистом інформаційного простору – заборона для переглядів на 66 фільмів і серіалів.

Пилип Іллєнко: Минулого року ми не так багато заборонили фільмів, як у попередні роки, і це є наслідком більш активної роботи у 2014-му та 2015-му роках. Тепер ринок вирівнявся, всі вже зрозуміли правила гри. Основна маса заборонених фільмів була в попередні роки, коли, в тому числі, був ухвалений закон, який чітко визначив, що підпадає під заборону,  а що – ні.

Українське кіно демаргіналізувалося, почали з’являтися кінозірки. Хлопці з «Кіборгів», богатирі зі «Сторожової застави», Дзідзьо і його команда – це вже новітні українські кінозірки

Тетяна Трощинська: Але ж доступ до цих фільмів все одно можна отримати.

Пилип Іллєнко: Є питання доступу, а є питання нав’язування. В Україні є всього кілька телеканалів з великим рейтингом, і вони тотально показували російський продукт і робили це роками.  Коли людям промивають мізки, а Росія свідомо фінансує цей продукт, розуміючи які цінності вони намагаються донести, то це просто є самознищенням української державності. Тому так продовжуватися не могло.

Тетяна Трощинська: З одним із цих каналів у вас влітку була напружена дискусія – це канал «1+1». Чим вона завершилася?

Пилип Іллєнко: Вона не звершилася, вона продовжується, але вже набула якоїсь гротескної форми з боку каналу, тому що протягом цієї компанії, яка триває вже майже рік, ніхто так і не спромігся надати жодного факту, який підтверджував будь-які звинувачення. Тому що це все маніпулятивне, висмоктано з пальця, це є порушенням журналістських стандартів.

Я  хотів би закцентувати увагу на тому, що звинувачення прозвучали не щодо мене персонально, а взагалі на адресу всіх людей, які задіяні у сучасному кінопроцесі, в тому числі тих компаній, які продукують найбільш касові українські фільми. В цих розслідуваннях фігурували і виробники «Кіборгів», і виробники «Дзідзьо Контрабас» тощо. Тобто коло осіб, які попали під ці звинувачення, це практично всі активні в тому чи іншому амплуа українські кінематографісти. Отже, це скидається на компанію проти відродження українського кіно в принципі.

Тетяна Трощинська: Історія з серіалом «Свати» в цю канву лягає чи це окрема історія?

Пилип Іллєнко: Я думаю, що це окремий епізод. І тут мені немає чого додати до всіх коментарів, які я вже давав. Держкіно діє на підставі чинного законодавства, і саме воно передбачає, що у випадку, якщо СБУ робить відповідне подання до Міністерства культури, а Міністерство культури вносить певного учасника створення фільму до переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці України, Держкіно позбавляє прокатного посвідчення цей серіал. Це і відбулося. Нічого дивного в цьому не було. І каналу, який демонстрував це кіно, і продюсеру «Сватів» чудово було відомо про позицію і діяльність антиукраїнського актора Федора Добронравова. Вони цей вибір зробили, вони усвідомлювали ці ризики, але не змінили його. Дивіться, Кевіна Спейсі, як тільки він потрапив в скандал, поміняли в фільмі, який знімав Рідлі Скотт, фільм перезняли з іншим актором. І ніяка державна американська влада не змушувала це зробити, продюсери зробили це самі, тому що вони розуміли, що їх аудиторія не захоче дивитися після цього скандалу на Кевіна Спейсі. Тут могло бути ухвалене таке ж рішення на продюсерському рівні. Але ні, вони продовжили працювати з відвертим українофобом, людиною, яка взагалі не сприймає Україну як державу. І як Україна має не реагувати на це?

Тетяна Трощинська: У 2018-му  році збільшений бюджет на кіно. Чи зрозуміло уже вам, як ви з Міністерством культури ці кошти будете ділити?

Пилип Іллєнко: З освоєнням коштів, де розпорядником є Держкіно, все більш-менш зрозуміло, в нас є вже підписані контракти. Відповідно, ми будемо продовжувати фінансувати ті фільми, які вже запущені у виробництво, та будемо укладати контракти на запуск нових.

Щодо того, як Міністерство культури буде розпоряджатися 500 мільйонами гривень, які надані за бюджетною програмою по створенню патріотичних фільмів, я думаю, що це питання варто адресувати самому Міністерству.

Тетяна Трощинська: Наскільки ми цікаві для іноземних виробників кіно?

Пилип Іллєнко: Ми цікаві, тому що на сьогодні Україна є дуже цікавим місцем для проведення зйомок. В нас є достатньо кваліфіковані кадри, і з таких підтверджень тому, що я кажу, є той факт, що одним з фільмів, який ми підтримали, це ко-продукція з Францією. Всі зйомки будуть відбуватися в Україні, але головну роль в цьому фільмі буде грати Жан Рено. І, наскільки мені відомо, зйомки мають початися в кінці лютого.   

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.