У схеми купівлі вугілля з «ДНР» і «ЛНР» втягнуті держпідприємства, — Манько

З політичним експертом Володимиром Маньком говоримо про те, як російський бізнес передає енергоресурси з зони АТО.

Сергій Стуканов: Україна купує вугілля, яке видобувається на окупованих територіях. Як це виглядає схематично?

Володимир Манько: Після агресії збоку Російської Федерації перед Україною постало питання — де купувати вугілля для українських електрогенеруючих потужностей? Влітку 2015 року, коли наші запаси вугілля почали вичерпуватися, уряд Яценюка вирішив купувати частину вугілля за кордоном і ще частину — на окупованих територіях. За кордом вугілля закуповувалося в південній Африці. Воно виявилось не зовсім якісним і не підходило для українських ТЕС і ТЕЦ. З серпня 2015 року Кабмін таємно прийняв рішення про збільшення закупівель на непідконтрольних Україні територіях.

Тетяна Трощинська: Чи є придатне для наших ТЕС і ТЕЦ вугілля десь за межами «ДНР» і «ЛНР»?

Володимир Манько: Є — у Росії, в Канаді, США і Австралії. Справа в тому, що вугілля з Донбасу якісне і дешеве.

Сергій Стуканов: Коли і як стало відомо про рішення закуповувати вугілля з окупованих територій?

Володимир Манько: Я дізнався про це з неофіційних джерел. Уявіть, ми воюємо проти Захарченка і Плотницького, а вони нам продають вугілля через територію Росії. Це просто абсурд.

Тетяна Трощинська: Хто стоїть за цими схемами?

Володимир Манько: У своїй публікації я написав, що за цими схемами стоїть Віктор Медведчук. Ця особа допомогла уряду Яценюка домовитись з московсько-харківською бізнес групою про продовження постачання вугілля на українські ТЕС і ТЕЦ вже після окупації. Закупівлі вугілля з «ДНР» і «ЛНР» проводилися під виглядом закупівель з південної Африки.

Сергій Стуканов: У вашій публікації фігурує ім’я Ігора Сало. Що це за один?

Володимир Манько: Це основний акціонер Харківського фармацевтичного концерну «Здоров’я». Його ім’я фігурувало у справі рейдерського захоплення Харківського інсулінового заводу. Він мешкає в Москві і має своїх представників у Харкові. Всі вони раніше займались поставками вугілля, зараз вони продовжують це робити за посередництва Віктора Медведчука.

Сергій Стуканов: На якій юридичній основі працюють тамтешні шахти?

Володимир Манько: Складно сказати. На окупованих територіях залишилось 88 шахт. Цікаво, що на Зміївську ТЕС вугілля приходило взагалі без документів. Це державне підприємство, що входить до компанії «Центренерго», яка невдовзі буде виставлена на приватизацію. Таким чином, державні структури втягнуті в ці схеми.

Тетяна Трощинська: Як фізично можна уявити шлях цього вугілля?

Володимир Манько: Вони вивозять вугілля з непідконтрольних Україні територій на територію Росії. За Дебальцево воювали тому що майже всі залізниці, що розташовуються на непідконтрольних територіях, проходять через цей залізничний вузол. Якби вони не відвоювали Дебальцево, цих схем могло б і не бути. Потім це вугілля ввозять на Харківські КПП під виглядом південноафриканського.