У вибухах на артилерійських складах в Україні 100 років тому теж шукали російський слід, — історик

Історик Віталій Скальський проводить паралелі з вибухом в Києві в 1918-му році.

«В одному з джерел писалося, що то було пекло. Була пожежа, люди гинули – було близько 200 загиблих людей. Треба зважати, які були будівлі навколо Звіринця – вони було миттєво зруйновані, адже це були просто дерев’яні будиночки, і все це перетворилося на величезну пожежу. На місці був вибух за вибухом, як це відбувається на складах, і взяти під контроль цю ситуацію було складно.

Тодішнє керівництво себе дуже непогано проявило, миттєво були виділені кошти на допомогу, миттєво організувалися пункти харчування та ночівлі, тобто всі спрацювали оперативно. Ці вибухи тривали два дні», – згадує історик.

Як зазначає Віталій Скальський, ці склади залишилися з часів колишньої Російської імперії.

«Це ще російські склади. Справа в тому, що наприкінці 1917 року імператорської армії вже практично не стало – вона або розбіглася, або націоналізувалася. Відповідно, на складах залишалися ці речі, які майже не контролювалися, ніхто ними не опікувався. Більше того, колишнє командування російської імператорської армії почало вивозити під час жовтневого перевороту в Петрограді звідти зброю і набої в більш безпечні місця, зокрема в Керч. Але керченська фортеця не була розрахована на таку кількість і таку терміновість приймання боєприпасів. Отже, вони були просто скинуті під відкритим небом навколо тої фортеці. І зрозуміло, що в певний момент це призвело до трагедії», – розповів  Віталій Скальський.

За словами історика, є декілька версій причин трагедії, і серед домінуючих версій переважала та, яка говорила, що там мав місце російський слід.

«Розглядалося кілька версій. Перша – це більшовики для того, щоб дестабілізувати ситуацію і захопити владу. Друга версія – країни Антанти як ворожі країни до Німеччині. Третя – банальне недбальство. Я більше схиляюсь до загального поєднання цих трьох речей. Навряд чи там контррозвідки Антанти сиділи і розробляли план, як би то нам підірвати Звіринець. Проте це могли зробити саме більшовики. І у випадку з Керчю були навіть відкриті заяви, що ми підірвемо цю фортецю, щоб боєприпаси не дісталися ворогам. Тому допустити, що те саме могло бути в Києві, ми можемо.

Також є версія, що склади вибухнули через недбальство. Того часу охоронці таких складів могли розважатися, стріляючи по навісних замках на тих складах. Тобто  – недбальство це було чи теракт, встановити вже наразі неможливо», – розповів історик Віталій Скальський.

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.