Україна в перспективі відмовиться від ядерної енергетики, — голова Держенергоефективності

У студії Громадського радіо – голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Сергій Савчук та координаторка програми «Зміни клімату і енергетична політика» Оксана Алієва.

Сергій Стуканов: Сьогодні, у Києві було презентовано звіт: «Перехід України на відновлювану енергетику до 2050 року» Про що цей звіт?

Оксана Алієва: Більше ніж півтора роки тому ми розпочали цю роботу, але вона виконувалась на вимогу як українських громадських неурядових організацій, так і профільних асоціацій з відновлюваної енергетики України. На той момент, коли вони і ми аргументували, що перехід України на повністю відновлювану енергетику можливий, і що ми можемо відмовитись від викопної і ядерної енергії до 2050 року – цифр чи наукових даних, які б це підтверджували – не було. Щоб ми мали для такого переходу більше підґрунтя, більше аргументів на підтримку, ми вирішили провести таке дослідження, яке б показало, що в Україні дійсно не тільки можливий, з точки зору наявного сонячної, вітрової, біоенергетики такий перехід на відновлювані джерела, але що і це економічно доцільно, обґрунтовано, а також матиме цілий ряд екологічних, економічних і соціальних переваг для України та її населення.

Сергій Стуканов: Йдеться про перехід на 100% на відновлювану енергетику до 2050 року?

Оксана Алієва: Так, йдеться про повну відмову від традиційної енергетики і перехід на відновлювану. За результатами нашого звіту ми можемо чітко говорити, що за поточного прогнозу розвитку технологій і цін, ми можемо спрогнозувати перехід на 91% відновлюваних джерел енергії у кінцевому споживанні в Україні. Ці решту 9%, які залишаються, ми просто не можемо спрогнозувати, бо цей перехід відбуватиметься якраз з 40-го по 50-й рік, і технології, які будуть наявні в той період нам зараз ще просто невідомі. Тому зараз ми говоримо про можливий перехід на 91%, але за 10 років, якщо перерахувати при нових наявних даних, результати будуть вже інші, і показуватимуть вже більш можливий перехід майже на 100%.

Сергій Стуканов: Згідно з Енергетичною стратегією до 2035 року, яку нещодавно було затверджено, Україна має на меті до 2035 року досягти 25% відновлюваних джерел енергії, при тому – 50% залишатиметься за ядерною енергетикою, і ще 25% –  це традиційні та інші джерела енергії. На ваш погляд, чи справді ми можемо до 2050 року, тобто ще за майбутні 15 років претендувати на те, щоб до 90% дійти?

Сергій Савчук: На сьогодні у нас є національний план дій до 2020 року, відповідно до якого, і до європейських директив ми повинні мати вже в 2020 році 11% відновлюваних, і ми рухаємось в цьому напрямку. Окрім цього, відповідно до Енергетичної стратегії – так, 25% у 2035 році. Сьогодні у нас лише 4%. Для того, щоб досягти тих самих 11% у 2020 році потрібно інвестувати в тепло з альтернативних джерел, в електрику, в транспорт на рівні 12 мільярдів євро. Це, звісно, величезна сума коштів, і ми будемо покладатися як на внутрішні, так і на закордонні інвестиції. Важко буде досягти 11% у 2020, але 25% у 2035 році ми таки досягнем, оскільки ми бачимо, і статистика міжнародного енергетичного агентства підтверджує те, що саме інвестиції відновлюваних джерел енергії у всьому світі, починаючи з 2015 року, почали перевершувати інвестиції традиційних джерел енергії. У 2016 році кошти, які проінвестовані у відновлювані джерела енергії у світі перевершили традиційні, але було проінвестовано менше ніж в попередньому 2015 році. Звісно, може з’явитись застереження, що, наче, менше почали інвестувати – ні. Насправді, якщо подивитися на обсяг введених потужностей по сонячних панелях, по вітрових електростанціях, біогазу – їх стало набагато більше, але при меншій сумі затрат, тобто ми можемо вже свідомо говорити про те, що вартість відновлюваних джерел енергії зменшується в ціні. Візьмемо мобільний телефон. Ще в 1995 році вага одного мобільного телефону біла три кілограми, по ньому можна було спілкуватися, і коштував він три тисячі євро. Сьогодні мобільний телефон – це 500 доларів, і по ньому можна робити все: писати, фотографувати, фільми дивитися, перекладати. Ця ж сама ситуація і з технологіями. Вони стають якіснішими, поширенішими, їх більше виробляють компанії, а значить – вони стають дешевшими, ціна на їх виробництво – знижується. Через те ми можемо свідомо говорити, що і енергетична стратегія до 2035 року буде виконана, а також цей звіт, який ми отримали завдяки фінансуванню за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні, про який ми сьогодні спілкуємося, і відповідно до якого в 2050 році 91% енергії буде відновлюваною – я можу стверджувати, що це дійсно відбудеться. 

Сергій Стуканов: Яка передбачається структура на сонячну енергетику, вітряну енергетику, біомасу?

Сергій Савчук: Потрібно робити наголос на сировину, яка в Україні є в надлишку. Це солома, це відходи з заводів, які виробляють цукор, це заводи, які виробляють, наприклад, соняшникову олію. Тому ми надіємось, що будуть розвиватися проекти, які виробляють і електричну, і теплову енергію як і з біомаси, так і з біогазу. Але є ще реалії. Вартість електричної генерації по сонцю – найдинамічніше падає в ціні. Тому проекти по електричній енергії сонця сьогодні розвиваються найшвидше, і відповідно до національного плану до 2020 року, в цьому балансі відновлюваних джерел енергії найбільше по електричній енергії буде становити сонце.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.