facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Україна втратила родовища газу в Криму з потенціалом видобутку 5 млрд. м³, - економіст

Які галузі української економіки постраждали найбільше внаслідок анексії Криму, і чи можна визначити розмір збитку?

Україна втратила родовища газу в Криму з потенціалом видобутку 5 млрд. м³, - економіст
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Цю тему обговорюватимемо з економічним аналітиком громадської організації «Дім демократії» Василем Поворозником. Нещодавно на сайті ГО вийшла публікація-аналіз того, з якими наслідками стикнулася українська економіка через анексію Криму.

Олена Бадюк: За якими критеріями ви оцінювали збитки та чи можливо визначити єдину суму цих збитків?

Василь Поворозник: Навряд чи можна оцінити збитки єдиною сумою, але потрібно говорити про втрати України, про збитки, які вона отримує. Чому ми актуалізували питання про Крим? Адже на слуху у пересічних громадян питання Криму не таке актуальне, і інколи може скластися враження, що Україна мало займається цим питанням. Насправді, це не так, і існують можливості міжнародного арбітражу стосовно відстоювання інтересів України, і Україна використовує такі можливості. Наприклад, в кінці лютого Україна подала меморандум з міжнародним провадженням в міжнародний арбітраж стосовно відшкодування збитків і врегулювання ситуації в територіальних водах України, а саме – Криму. Йдеться про морські перевезення, господарську діяльність, риболовлю та використання шельфу.

Олена Бадюк: У аналітичній статті написано, що основний прямий економічний наслідок анексії Криму – це втрата чорноморських родовищ газу та погіршення стану в енергетичному секторі країни. Наскільки великими є втрати?

Василь Поворозник: Як взагалі оцінювати збитки? Умовно – це прямі втрати, пов’язані з втратою інфраструктури, природних багатств, промислових потужностей, і непрямі збитки – втрачені доходи, які б Україна могла отримати, та іміджеві втрати – вплив на різноманітні рейтинги, зокрема і кредитні.

Щодо газу, який є в надрах шельфу, то тут досить складна ситуація. Україна на кінець 2013-го року видобувала 1,6-1,8 мільярда кубометрів газу. На кінець 2013-го року потреба була близько 50 мільярдів, тобто ми видобували невелику частину. Але були плани наростити видобуток до 5 мільярдів кубометрів.

За ці чотири роки Україна знизила споживання газу, і зараз воно складає 30 з лишком кубометрів газу.

Олена Бадюк: Тобто 5 мільярдів – це була б шоста частина споживання?

Василь Поворозник: Умовно – так. Проте були складні проблеми с освоєнням, і розширення видобування газу на шельфі потребувало чималих інвестицій.

Олена Бадюк: Але їх можна було б залучити, якби півострів не було анексовано?

Василь Поворозник: Безумовно. Також в Криму залишилася відновлювальна енергетика – це сонячні електростанції, вітряні станції, які також допомогли б нам певним чином. Тобто потенціал там високий.

Повну версію рохмови можна прослухати у доданому звуковому файлі. 

Поділитися

Може бути цікаво

Як фото страждань стали валютою: Леся Литвинова про права пацієнтів під час війни

Як фото страждань стали валютою: Леся Литвинова про права пацієнтів під час війни

Європа зруйнувала себе пацифізмом, поки РФ озброювалася. Нове інтерв'ю Дениса Капустіна, командира РДК

Європа зруйнувала себе пацифізмом, поки РФ озброювалася. Нове інтерв'ю Дениса Капустіна, командира РДК

Синхронізація зусиль задля ветеранів: якою буде підтримка у 2026-му?

Синхронізація зусиль задля ветеранів: якою буде підтримка у 2026-му?

Можемо пишатися, що у сфері військової освіти зняті усі бар'єри для жінок — Оксана Григор'єва

Можемо пишатися, що у сфері військової освіти зняті усі бар'єри для жінок — Оксана Григор'єва