Громадське радіо
Цю тему обговорюватимемо з економічним аналітиком громадської організації «Дім демократії» Василем Поворозником. Нещодавно на сайті ГО вийшла публікація-аналіз того, з якими наслідками стикнулася українська економіка через анексію Криму.
Олена Бадюк: За якими критеріями ви оцінювали збитки та чи можливо визначити єдину суму цих збитків?
Василь Поворозник: Навряд чи можна оцінити збитки єдиною сумою, але потрібно говорити про втрати України, про збитки, які вона отримує. Чому ми актуалізували питання про Крим? Адже на слуху у пересічних громадян питання Криму не таке актуальне, і інколи може скластися враження, що Україна мало займається цим питанням. Насправді, це не так, і існують можливості міжнародного арбітражу стосовно відстоювання інтересів України, і Україна використовує такі можливості. Наприклад, в кінці лютого Україна подала меморандум з міжнародним провадженням в міжнародний арбітраж стосовно відшкодування збитків і врегулювання ситуації в територіальних водах України, а саме – Криму. Йдеться про морські перевезення, господарську діяльність, риболовлю та використання шельфу.
Олена Бадюк: У аналітичній статті написано, що основний прямий економічний наслідок анексії Криму – це втрата чорноморських родовищ газу та погіршення стану в енергетичному секторі країни. Наскільки великими є втрати?
Василь Поворозник: Як взагалі оцінювати збитки? Умовно – це прямі втрати, пов’язані з втратою інфраструктури, природних багатств, промислових потужностей, і непрямі збитки – втрачені доходи, які б Україна могла отримати, та іміджеві втрати – вплив на різноманітні рейтинги, зокрема і кредитні.
Щодо газу, який є в надрах шельфу, то тут досить складна ситуація. Україна на кінець 2013-го року видобувала 1,6-1,8 мільярда кубометрів газу. На кінець 2013-го року потреба була близько 50 мільярдів, тобто ми видобували невелику частину. Але були плани наростити видобуток до 5 мільярдів кубометрів.
За ці чотири роки Україна знизила споживання газу, і зараз воно складає 30 з лишком кубометрів газу.
Олена Бадюк: Тобто 5 мільярдів – це була б шоста частина споживання?
Василь Поворозник: Умовно – так. Проте були складні проблеми с освоєнням, і розширення видобування газу на шельфі потребувало чималих інвестицій.
Олена Бадюк: Але їх можна було б залучити, якби півострів не було анексовано?
Василь Поворозник: Безумовно. Також в Криму залишилася відновлювальна енергетика – це сонячні електростанції, вітряні станції, які також допомогли б нам певним чином. Тобто потенціал там високий.
Повну версію рохмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.